Zora sourit - Grégory Lemarchal

Une rue les gens passent, les gens comme on les voit

Juste un flux, une masse, sans visage, sans voix

Quel etrange aujourd’hui, quelquechose, mais quoi?

Desobeit, desobeit

Une rue comme d’autres et le temps se suspend

Une tache, une faute et soudain tu comprends

Impudence inouie, insolite, indecent

Zora sourit, Zora sourit, Zora sourit

Zora sourit, aux trottoirs, aux voitures, aux passants

Au vacarme, aux murs, au mauvais temps

A son visage nu sous le vent

A ses jambes qui dansent en marchant

A tout ce qui nous semble evident

Elle avance et benit chaque instant

Zora sourit, Zora sourit, Zora sourit

Des phrases sur les murs, des regards de travers

Parfois quelques injures, elle en a rien a faire

Elle distribue ses sourires, elle en recoit autant

Zora sourit, effrontement

Zora sourit, insolemment

Zora sourit pour elle, elle sourit d’etre la

Mais elle sourit pour celles, celles qui sont la-bas

Pour ces femmes, ses soeurs qui ne savent plus sourire

Alors, des larmes plein le coeur, des larmes plein la vie

Zora sourit, Zora sourit, Zora sourit

Вулиця проходять люди, люди такими, якими ми їх бачимо

Просто потік, маса, безлика, безголоса

Що дивного сьогодні, щось, але що?

не слухатися, не слухатися

Вулиця, як і будь-яка інша, і час стоїть на місці

Пляма, помилка і раптом розумієш

Неймовірне нахабство, незвичайне, непристойне

Зора посміхається, Зора посміхається, Зора посміхається

Зора посміхається, на тротуари, на машини, на перехожих

До гоміну, до стін, до негоди

До її оголеного обличчя на вітрі

До її ніг, які танцюють, коли вона йде

На все, що здається нам очевидним

Вона рухається далі і благословляє кожну мить

Зора посміхається, Зора посміхається, Зора посміхається

Речення на стінах, косі погляди

Іноді кілька обзиваються, їй байдуже

Вона роздає свої посмішки, стільки ж отримує

Зора посміхається, зухвало

Зора зухвало посміхається

Зора посміхається їй, усміхається бути поруч

Але вона посміхається тим, тим, хто є

Для цих жінок, її сестер, які вже не вміють посміхатися

Отже, сльози наповнюють серце, сльози наповнюють життя

Зора посміхається, Зора посміхається, Зора посміхається