Кто сказал - Гости из будущего

Вихри тревог, ветви дорог

В сердце моем навек уснули.

Чем я жила, как я жива?

Сердце мое превратилось в пулю.

Пулю не удержишь,

И ладони твои обжигает она.

Вижу в глазах

Прячется страх,

Холод его в твоем дыханьи.

Мне тяжело

Слышать одно,

Слышать твои слова прощанья.

Вспомни наше небо,

Как в его глазах

Мы тонули.

Для тебя одной

Птицей голубой,

Розовой зарей

Станет пуля.

Кто сказал, что может птица

Без огня с дороги сбиться,

Кто сказал, что, пулей став,

Не сможет сердце биться?

Если я в пути устану,

Если верить перестану,

Ни за что такой, как все, не стану.

Кто сказал, что может птица

Без огня с дороги сбиться,

Кто сказал, что, пулей став,

Не сможет сердце биться?

Если я в пути устану,

Если верить перестану,

Ни за что такой, как все, не стану.

Кто сказал?

Кто сказал?

Кто сказал?

Кто сказал?

Я не собьюсь,

Не покорюсь,

Я все равно ничего не боюсь,

Только взгляни,

Остановись на мгновенье,

В мире давно

Нет ничего,

Что бы нас сделать слабее могло.

Есть только ты — моя музыка и вдохновенье.

Кто сказал, что может птица

Без огня с дороги сбиться,

Кто сказал, что, пулей став,

Не сможет сердце биться?

Если я в пути устану,

Если верить перестану,

Ни за что такой, как все, не стану.

Знаю я, что может птица

О стекло в тоске разбиться.

Знаю я, не перестанет сердце-пуля биться.

Даже если позабуду,

В край любовь пришла откуда,

Никогда такой, как все не буду.

Вихори тривог, гілки доріг

У моєму серці навіки заснули.

Чим я жила, як я жива?

Серце моє перетворилося на кулю.

Кулю не утримаєш,

І долоні твої обпалює вона.

Бачу в очах

Ховається страх,

Холод його у твоєму диханні.

Мені важко

Чути одне,

Чути твої слова прощання.

Згадай наше небо,

Як у його очах

Ми тонули.

Для тебе однієї

Птахом блакитний,

Рожевий зорі

Стане куля.

Хто сказав, що може птах

Без вогню з дороги збитися,

Хто сказав, що, ставши кулею,

Чи не зможе серце битися?

Якщо я в шляхи втомлюся,

Якщо вірити перестану,

Нізащо такий, як усі, не стану.

Хто сказав, що може птах

Без вогню з дороги збитися,

Хто сказав, що, ставши кулею,

Чи не зможе серце битися?

Якщо я в шляхи втомлюся,

Якщо вірити перестану,

Нізащо такий, як усі, не стану.

Хто сказав?

Хто сказав?

Хто сказав?

Хто сказав?

Я не собіюсь,

Не підкорюсь,

Я все одно нічого не боюся,

Тільки поглянь,

Зупинися на мить,

У світі давно

Немає нічого,

Що б нас зробити слабше могло.

Є тільки ти - моя музика і натхнення.

Хто сказав, що може птах

Без вогню з дороги збитися,

Хто сказав, що, ставши кулею,

Чи не зможе серце битися?

Якщо я в шляхи втомлюся,

Якщо вірити перестану,

Нізащо такий, як усі, не стану.

Знаю я, що може птах

Про скло в тузі розбитися.

Знаю я, не перестане серце-куля битися.

Навіть якщо забуду,

Вкрай любов прийшла звідки,

Ніколи такий, як усі не буду.