Лепестки - гнилаялирика, ТЕППО

Розовые лепестки

Упадут на деревянный пол

Я заледенею от тоски и

Не запомню никого

Розовые лепестки

Упадут на деревянный пол

Я заледенею от тоски и

Не запомню никого

Я всего лишь роза в аквариуме

Что на твоем балконе собирает гнев

Потрепанная слезными пятнами

И я упаду с девятого

Покрытый перекрестными матами

Жаль тебя не заберу с этой хаты я

Не закрою от огня своими латами

Только шипы в моем доме заброшенном

В камере, где было сердце так пусто

После сотен оторванных лепестков

Такова цена за искусство

Розовые лепестки

Упадут на деревянный пол

Я заледенею от тоски и

Не запомню никого

Розовые лепестки

Упадут на деревянный пол

Я заледенею от тоски и

Не запомню никого

И я не запомню никого

Ложась на деревянный пол

Камнем на дно

И мы живем за погостами

Все шипами вверх, чтоб не тронули,

Но под колыбели Хороновы

Розами накроют как простынью

Теперь мой замок для тебя твой дом

Я не вижу свет, и не смотрю в окно,

Но ты знаешь роза — проклятье урода

Ты ее сожжешь, не узнав даже кто я

Розовые лепестки

Упадут на деревянный пол

Я заледенею от тоски и

Не запомню никого

Розовые лепестки

Упадут на деревянный пол

Я заледенею от тоски и

Не запомню никого

Рожеві пелюстки

Впадуть на дерев'яну підлогу

Я заледенею від туги і

Не запам'ятаю нікого

Рожеві пелюстки

Впадуть на дерев'яну підлогу

Я заледенею від туги і

Не запам'ятаю нікого

Я тільки троянда в акваріумі

Що на твоєму балконі збирає гнів

Пошарпана слізними плямами

І я упаду з дев'ятого

Покритий перехресними матами

Жаль тебе не заберу з цієї хати я

Не закрию від вогню своїми латами

Тільки шипи в моєму будинку занедбаному

У камері, де було серце так порожнє

Після сотень відірваних пелюсток

Така ціна за мистецтво

Рожеві пелюстки

Впадуть на дерев'яну підлогу

Я заледенею від туги і

Не запам'ятаю нікого

Рожеві пелюстки

Впадуть на дерев'яну підлогу

Я заледенею від туги і

Не запам'ятаю нікого

І я не запам'ятаю нікого

Лягаючи на дерев'яну підлогу

Камнем на дно

І ми живемо за погостами

Усі шипами вгору, щоб не чіпали,

Але під колиски Хоронові

Трояндами накриють як простирадлом

Тепер мій замок для тебе твій дім

Я не бачу світло, і не дивлюся у вікно,

Але ти знаєш троянда — прокляття виродка

Ти її спалиш, не дізнавшись навіть хто я

Рожеві пелюстки

Впадуть на дерев'яну підлогу

Я заледенею від туги і

Не запам'ятаю нікого

Рожеві пелюстки

Впадуть на дерев'яну підлогу

Я заледенею від туги і

Не запам'ятаю нікого