Порвали мечту - Глеб Самойлов

Садись на меня,

Мы будем не здесь,

Когда эту грязь увидит заря,

Но только не нас, но только без нас —

Меня и тебя.

Невинные дети не встретят в раю

Мою и твою,

Продали мечту,

Купили мечту.

Порвали мечту, порвали мечту,

Такие тупые, что хочется выть.

А небо такое, что можно убить,

Никто не заметит, когда я начну…

Когда я начну,

Наполню суровой реальностью сон,

Когда я начну,

Умоется кровью ваш Вавилон,

И каждая тварь

От солнечной правды будет стонать от боли

И выть, когда я начну конкретно мочить!

Порвали мечту, порвали мечту,

Такие тупые, что хочется выть.

А небо такое, что можно убить,

Никто не заметит, когда я начну…

Когда я начну, порвали мечту,

Такие тупые, что хочется выть.

А небо такое, что можно убить,

Никто не заметит, когда я начну…

Когда я начну, порвали мечту,

Такие тупые, что хочется выть.

А небо такое, что можно убить,

Никто не заметит, когда я начну мочить.

Мочить!

Сідай на мене,

Ми будемо не тут,

Коли цей бруд побачить зоря,

Але тільки не нас, але тільки без нас —

Мене і тебе.

Невинні діти не зустрінуть у раю

Мою та твою,

Продали мрію,

Купили мрію.

Порвали мрію, порвали мрію,

Такі тупі, що хочеться вити.

А небо таке, що можна вбити,

Ніхто не помітить, коли я почну…

Коли я почну,

Наповню суворою реальністю сон,

Коли я почну,

Вмиється кров'ю ваш Вавилон,

І кожне створіння

Від сонячної правди буде стогнати від болі

І вити, коли я почну конкретно мочити!

Порвали мрію, порвали мрію,

Такі тупі, що хочеться вити.

А небо таке, що можна вбити,

Ніхто не помітить, коли я почну…

Коли я почну, порвали мрію,

Такі тупі, що хочеться вити.

А небо таке, що можна вбити,

Ніхто не помітить, коли я почну…

Коли я почну, порвали мрію,

Такі тупі, що хочеться вити.

А небо таке, що можна вбити,

Ніхто не помітить, коли я почну мочити.

Мочити!