Lamento sertanejo - Gilberto Gil

Por ser de lá

Do sertão, lá do cerrado

Lá do interior do mato

Da caatinga do roçado

Eu quase não saio

Eu quase não tenho amigos

Eu quase que não consigo

Ficar na cidade sem viver contrariado

Por ser de lá

Na certa por isso mesmo

Não gosto de cama mole

Não sei comer sem torresmo

Eu quase não falo

Eu quase não sei de nada

Sou como rês desgarrada

Nessa multidão boiada caminhando a esmo

за те, що звідти

Від sertão, від cerrado

З інтер’єру куща

Від caatinga do roçado

Майже не виходжу

У мене майже немає друзів

Майже не можу

Перебування в місті без засмучення

за те, що звідти

Звичайно, саме з цієї причини

Мені не подобається м’яке ліжко

Я не знаю, як їсти без шкварок

Я майже не розмовляю

Я майже нічого не знаю

Я як заблуканий звір

У цій худобі натовп ходить