In fondo all'anima - Gianni Nazzaro

Lungo il viale senza sole

Neanche un fiore vive più

Quanta pioggia sta cadendo giù

Zitto cuore, non gridare

Tanto lei non sentirà

Nell’amore non c'è verità

In fondo all’anima

Ho tanto sole che mi basterà

Non sono lacrime

È pioggia sul mio viso che se ne va

Questa tristezza che leggi negli occhi miei

Appena si alza il vento, appena si alza il vento, volerà

Ma se tornasse lei so già che le direi:

Il cuore senza te non ce la fa

Lungo il viale senza sole

Neanche un fiore vive più

Quanta pioggia sta cadendo giù

C'è qualcuno che mi chiama

Il mio cuore trema già

Quanto costa la felicità

In fondo all’anima

Ho tanto sole che mi basterà

Non sono lacrime

È pioggia sul mio viso che se ne va

Questa tristezza che leggi negli occhi miei

Appena si alza il vento, appena si alza il vento, volerà

Ma se tornasse lei so già che le direi:

Il cuore senza te non ce la fa

По безсонячному бульвару

Навіть квітка вже не живе

Скільки дощу падає

Заткни серце, не кричи

Все одно вона не почує

У любові немає правди

На дні душі

У мене стільки сонця, що мені його вистачить

Вони не сльози

Дощ на моєму обличчі минає

Цей смуток ти бачиш в моїх очах

Як вітер підніметься, як вітер підніметься, то й полетить

Але якби вона повернулася, я вже знаю, що сказав би їй:

Серце не може без тебе

По безсонячному бульвару

Навіть квітка вже не живе

Скільки дощу падає

Мені хтось дзвонить

Серце вже тремтить

Скільки коштує щастя

На дні душі

У мене стільки сонця, що мені його вистачить

Вони не сльози

Дощ на моєму обличчі минає

Цей смуток ти бачиш в моїх очах

Як вітер підніметься, як вітер підніметься, то й полетить

Але якби вона повернулася, я вже знаю, що сказав би їй:

Серце не може без тебе