Pioverà - Gianni Nazzaro

Il sole se ne va

La nostra primavera non ha un fiore

In fondo agli occhi tuoi

Nemmeno un’ombra di felicità

Pioverà pioggia di fuoco dentro il cuore mio

Pioverà sull’ultima illusione che mi dai

E vorrei poterti dire: «Amore, dove vai?

Ma perché il cuore tuo mi sta dicendo addio?»

Malinconia di blu che mi regali tu

Malinconia per me che sto perdendo te

Pioverà pioggia di fuoco che brucerà il mio cuore

Pioverà sull’ultima illusione che mi dai

E vorrei fermare il tempo che ti porta via

Ma perché oggi piange solo il cuore mio?

Malinconia di blu che non rivedo più

Amore, tu non sai quanto mi mancherai

Pioverà…

Pioverà…

Сонце йде геть

Наша весна не має квітки

Глибоко в твоїх очах

Ні тіні щастя

У моєму серці пройде вогняний дощ

Буде дощ на останню ілюзію, яку ти мені подаруєш

І я хотів би мати можливість сказати тобі: «Любов, куди ти йдеш?

Але чому твоє серце прощається зі мною?»

Меланхолія блакитного, що ти мені даруєш

Меланхолія для мене, що я втрачаю тебе

Буде вогняний дощ, який спалить моє серце

Буде дощ на останню ілюзію, яку ти мені подаруєш

І я хотів би зупинити час, який забирає тебе

Але чому тільки моє серце плаче сьогодні?

Меланхолія блакитного, яку я більше ніколи не бачу

Люба, ти не знаєш, як я буду сумувати за тобою

Дощитиме…

Дощитиме…