Controtempo - Gianluca Grignani

Tempo, che soffi da dentro

Che non dai rintocchi, ma asciughi i miei occhi

Adesso ti sento, ma il freddo che ho dentro

L’hai portato tu

Quindi dimmi un giorno ti spiegherai

Perch?

i ricordi me li devi e tu lo sai!

Perch?

tempo in fondo io del tuo mondo

Son soltanto un momento

Tempo, ti cavalcher?, le tue pianure superer?

Senza confini limiti umani che io non avr?

S?, ti rincorrer?

nei pensieri aperti, dei tuoi deserti

Che senza offesa ma per mia difesa poi io scorder?

Viaggiando, sempre pi?

in la

Sfidando cieli di realt?

Questa vita andr?

…

Tempo che corri irrequieto

Che ieri eri dietro, che hai sempre un segreto

Eppure sei vero, sei schietto e sincero

Sei l’ultimo ormai

E dimmi perch?

mi piego ma non m’inchino mai

E dimmi perch?

mi sbaglio e persevero sai

Perch?

tempo in fondo io del tuo mondo

Son soltanto un momento

Tempo, ticavalcher?, le tue pianure superer?

Senza confini limiti umani che io non avr?

S?, ti rincorrer?

nei pensieri aperti, dei tuoi deserti

Che senza offesa ma per mia difesa poi io scorder?

Viaggiando, sempre pi?

in la

Sfidando cieli di realt?

Questa vita andr?

…

Controtempo…, controtempo…, controtempo

Час, що віє зсередини

Щоб ти не дзвонила, а сушила мені очі

Тепер я відчуваю тебе, але всередині мене холод

Ви принесли

Тож скажи мені, що колись ти поясниш

Чому?

ти зобов'язаний мені спогадами і ти це знаєш!

Чому?

час все-таки я твого світу

Я лише мить

Час, я поїду на тобі, твої рівнини заполонять

Без кордонів людських меж, яких у мене не буде?

Так, я побіжу за тобою?

у відкритих думках, про свої пустелі

Яка не образа, як не для свого захисту, тоді я записую?

Подорожувати, все більше і більше?

в

Брати небеса реальності?

Це життя піде?

...

Час, який ти неспокійно біжиш

Що ти був позаду вчора, що у тебе завжди є таємниця

Але ти правдивий, ти прямий і щирий

Ти зараз останній

І скажи чому?

Я нахиляюся, але ніколи не вклоняюся

І скажи чому?

Я помиляюся і я витримую, ти знаєш

Чому?

час все-таки я твого світу

Я лише мить

Час, ticavalcher ?, твої рівнини наздожене?

Без кордонів людських меж, яких у мене не буде?

Так, я побіжу за тобою?

у відкритих думках, про свої пустелі

Яка не образа, як не для свого захисту, тоді я записую?

Подорожувати, все більше і більше?

в

Брати небеса реальності?

Це життя піде?

...

Лічильник-час ..., лічильник-час ..., лічильник-час