Keep It To Yourself - Gerry Rafferty

I walk along the street and wonder what to do

I’d like to ease the pain in my troubled brain

But as to how, I haven’t a clue

Should I shout at the people who pass me by

Hey folks look at me, I’m no ordinary guy

I had a love and she swore she was mine

But she only loved me when the weather was fine

My mind tells me what to do

Keep it to yourself, tell nobody else

Just how you loved her so, they don’t want to know

Keep it to yourself

On a subway train, I hide from the rain

And take a seat right next to the door

There’s a man with a case and as I look at his face

I’m sure I’ve seen him someplace before

He looks up and I look down

And then we both look away

The train slows down and my head spins ‘round

It’s like scene from a one-act play

My mind tells me what to do

Keep it to yourself, tell nobody else

Just how you loved her so, they don’t want to know

Keep it to yourself

I feel much better when the sun has lost its glow

When the light of day is fading away

And there are shadows wherever I go

Yes the light is fading and I’m masquerading

As a poet with something to say

The inspiration’s gone and I can’t turn it on

It’s been the same since she went away

My mind tells me what to do

Keep it to yourself, tell nobody else

Just how you loved her so, they don’t want to know

Keep it to yourself

Я йду по вулиці й думаю, що робити

Я хотів би полегшити біль у своєму неспокойному мозку

Але як я не поняття

Чи варто кричати на людей, які проходять повз

Гей, люди, подивіться на мене, я не звичайний хлопець

Я був кохання, і вона поклялася, що вона моя

Але вона любила мене лише коли була гарна погода

Мій розум підказує мені, що робити

Тримайте це при собі, нікому більше не розповідайте

Як ти її так любив, вони не хочуть знати

Тримайте це при собі

У поїзді метро я ховаюся від дощу

І сядьте біля дверей

Є чоловік із чохлом, а я дивлюсь на його обличчя

Я впевнений, що бачив його десь раніше

Він дивиться вгору а я дивлюсь вниз

А потім ми обидва дивимося вбік

Потяг сповільнюється, і моя голова обертається

Це як сцена з одноактної п’єси

Мій розум підказує мені, що робити

Тримайте це при собі, нікому більше не розповідайте

Як ти її так любив, вони не хочуть знати

Тримайте це при собі

Я почуваюся набагато краще, коли сонце втратило своє сяйво

Коли денне світло згасає

І куди б я не пішов, є тіні

Так, світло згасає, а я маскуюся

Як поет, який що сказати

Натхнення зникло, і я не можу увімкнути його

Так само відколи вона пішла

Мій розум підказує мені, що робити

Тримайте це при собі, нікому більше не розповідайте

Як ти її так любив, вони не хочуть знати

Тримайте це при собі