Пивка для рывка - Гера Грач

Я цыганскую гитару сам настрою и сыграю,

И она со мной заплачет — как иначе?

Пробегу по тонким струнам — будет легче петь и думать,

Прокричать, что было спето за все это…

За друзей и за врагов, за ушедших пацанов,

За терпению предел и за тех, кто цел.

За великих и простых, за безбожных и святых,

Чтоб держалась нить и за нашу жизнь.

И закончив эту песню, соберу друзей я вместе,

И мы в душном ресторане погуляем.

Рюмки без вина расставим тем, кто был, и их помянем.

Пусть звучит нам до рассвета песня эта…

А цыганская гитара будто все кого-то звала

И аккордами по нервам, это верно,

Выворачивала душу, я и сам себя не слушал…

И неслись обрывки песни с сердцем вместе…

За друзей и за врагов, за ушедших пацанов,

За терпению предел и за тех, кто цел.

За великих и простых, за безбожных и святых,

Чтоб держалась нить и за нашу жизнь.

За великих и простых, за безбожных и святых,

Чтоб держалась нить и за нашу жизнь.

Я циганську гітару сам настрою і зіграю,

І вона зі мною заплаче — як інакше?

Пробігу по тонких струнах буде легше співати і думати,

Прокричати, що було заспіване за все це…

За друзів та за ворогів, за ушедших пацанів,

За терпіння межа і за тих, хто цілий.

За великих і простих, за безбожних і святих,

Щоб трималася нитка і за наше життя.

І закінчивши цю пісню, зберу друзів я разом,

І ми в душному ресторані погуляємо.

Чарки без вина розставимо тим, хто був, і їх згадаємо.

Нехай звучить нам до світанку ця пісня…

А циганська гітара ніби все когось кликала

І акордами з нервів, це вірно,

Вивертала душу, я і сам себе не слухав ...

І мчали уривки пісні із серцем разом...

За друзів та за ворогів, за ушедших пацанів,

За терпіння межа і за тих, хто цілий.

За великих і простих, за безбожних і святих,

Щоб трималася нитка і за наше життя.

За великих і простих, за безбожних і святих,

Щоб трималася нитка і за наше життя.