Она - Гера Грач

Она одна, а ты — от пепла дым.

Она тебе нужна, но ты привык один.

В душе ночи свет, позади лагеря,

А любить первоцвет, ты знал, — нельзя.

Она прекрасна и чиста,

Как в реке вода,

Не мути её.

Как свеча не догори,

Слов любви не говори,

Отпусти её.

Что ты можешь в жизни дать?

Только пить да воровать,

Не люби её.

Если станет уходить,

Будет лучше всё забыть —

Не держи её, отпусти её.

Ты — вода,

Бежишь по руслу вниз.

Она, как роза, чиста

И к солнцу тянется ввысь.

Она прекрасна и чиста,

Как в реке вода,

Не мути её.

Как свеча не догори,

Слов любви не говори,

Отпусти её.

Что ты можешь в жизни дать?

Только пить да воровать,

Не люби её.

Если станет уходить,

Будет лучше всё забыть —

Не держи её, отпусти её.

Она прекрасна и чиста,

Как в реке вода,

Не мути её.

Как свеча не догори,

Слов любви не говори,

Отпусти её.

Что ты можешь в жизни дать?

Только пить да воровать,

Не люби её.

Если станет уходить,

Будет лучше всё забыть —

Не держи её, отпусти её.

Вона одна, а ти — від попелу дим.

Вона тобі потрібна, але ти звик один.

В душі ночі світло, позаду табору,

А любити первоцвіт, ти знав, — не можна.

Вона прекрасна і чиста,

Як у річці вода,

Немути її.

Як свічка не догори,

Слів любові не говори,

Відпусти її.

Що ти можеш у житті дати?

Тільки пити та крати,

Не люби її.

Якщо йтиме,

Краще все забути —

Не тримай її, відпусти її.

Ти — вода,

Біжиш по руслу вниз.

Вона, як троянда, чиста

І до сонця тягнеться вгору.

Вона прекрасна і чиста,

Як у річці вода,

Немути її.

Як свічка не догори,

Слів любові не говори,

Відпусти її.

Що ти можеш у житті дати?

Тільки пити та крати,

Не люби її.

Якщо йтиме,

Краще все забути —

Не тримай її, відпусти її.

Вона прекрасна і чиста,

Як у річці вода,

Немути її.

Як свічка не догори,

Слів любові не говори,

Відпусти її.

Що ти можеш у житті дати?

Тільки пити та крати,

Не люби її.

Якщо йтиме,

Краще все забути —

Не тримай її, відпусти її.