Wesendonck-Lieder - Georges Sebastian, Orchester der Städtischen Oper Berlin, Kirsten Flagstad

Sag, welch wunderbare Träume

Halten meinen Sinn umfangen

Daß sie nicht wie leere Schäume

Sind in ödes Nichts vergangen?

Träume, die in jeder Stunde

Jedem Tage schöner blühn

Und mit ihrer Himmelskunde

Selig durchs Gemüte ziehn!

Träume, die wie hehre Strahlen

In die Seele sich versenken

Dort ein ewig Bild zu malen:

Allvergessen, Eingedenken!

Träume, wie wenn Frühlingssonne

Aus dem Schnee die Blüten küßt

Daß zu nie geahnter Wonne

Sie der neue Tag begrüßt

Daß sie wachsen, daß sie blühen

Träumend spenden ihren Duft

Sanft an deiner Brust verglühen

Und dann sinken in die Gruft

Скажи, які чудові сни

тримай мій розум

Що вони не схожі на порожні піни

Перейшли в порожнечу?

Сни кожну годину

З кожним днем ​​цвітуть все красивіше

І з її астрономією

Малюйте блаженно у своєму розумі!

Мрії, як піднесені промені

Пориньте в душу

Там намалювати вічну картину:

Забули, згадали!

Мрії, як весняне сонце

Від снігу цілує цвіт

Це ніколи не уявлялося блаженство

Вона вітає новий день

Щоб вони росли, щоб вони цвіли

Мріють дарувати свій аромат

Ніжно світиться на твоєї грудях

А потім зануритися в склеп