Утомленное солнце - Геннадий Белов

Утомлённое солнце

Нежно с морем прощалось,

В этот час ты призналась,

Что нет любви.

Мне немного взгрустнулось

Без тоски, без печали.

В этот час прозвучали

Слова твои.

Расстаёмся, я не стану злиться,

Виноваты в этом я и ты.

Утомлённое солнце

Нежно с морем прощалось,

В этот час ты призналась,

Что нет любви.

Утомлённое солнце

Нежно с морем прощалось,

В этот час ты призналась,

Что нет любви.

Втомленне сонце

Ніжно з морем прощалося,

У цей час ти зізналася,

Що немає кохання.

Мені трохи засумувало

Без туги, без смутку.

У цей час пролунали

Слова твої.

Розлучаємося, я не злитися,

Винні у цьому я і ти.

Втомленне сонце

Ніжно з морем прощалося,

У цей час ти зізналася,

Що немає кохання.

Втомленне сонце

Ніжно з морем прощалося,

У цей час ти зізналася,

Що немає кохання.