На дальней станции сойду - Геннадий Белов

На дальней станции сойду,

Трава по пояс,

И хорошо с былым наедине

Бродить в полях ничем,

Ничем не беспокоясь

По васильковой синей тишине.

Бродить в полях ничем,

Ничем не беспокоясь

По васильковой синей тишине.

На дальней станции сойду,

Запахнет медом,

Живой воды попью у журавля.

Тут все мое, и мы, и мы отсюда родом

И васильки, и я, и тополя.

Тут все мое, и мы, и мы отсюда родом

И васильки, и я, и тополя.

На дальней станции сойду

Необходимой

С высокой ветки в детство загляну

Ты мне опять позволь,

Позволь, мой край родимый,

Быть посвященным в эту тишину.

На дальней станции сойду

Трава по пояс

Зайду в траву как в море босиком

И без меня обратный

Скорый-скорый поезд

Растает где-то в шуме городском.

И без меня обратный

Скорый-скорый поезд

Растает где-то в шуме городском.

На дальній станції зійду,

Трава по пояс,

І добре з колишнім наодинці

Бродити в полях нічим,

Нічим не турбуючись

По васильковій синій тиші.

Бродити в полях нічим,

Нічим не турбуючись

По васильковій синій тиші.

На дальній станції зійду,

Запахне медом,

Живий води поп'ю у журавля.

Тут все моє, і ми, і ми звідси родом

І васильки, і я, і тополь.

Тут все моє, і ми, і ми звідси родом

І васильки, і я, і тополь.

На дальній станції зійду

Необхідною

З високої гілки в дитинство загляну

Ти мені знову дозволь,

Дозволь, мій край рідний,

Бути посвяченим у цю тишу.

На дальній станції зійду

Трава по пояс

Зайду в траву як у море босоніж

І без мене зворотній

Швидкий-швидкий поїзд

Розтає десь у шумі міському.

І без мене зворотній

Швидкий-швидкий поїзд

Розтає десь у шумі міському.