A Street Called Hope - Gene Pitney

took a room in a house of gloom

Somewhere I could hide my soul

There I hoped to find a way to ease my mind

Couldn’t face the gloom tomorrow

I sat until the hours of three or four

Thinking doesn’t help but seems

I crept to bed and cried myself to sleep once more

Then I had the wildest dream

(Street called Hope) in a town named Freedom

Where each clock is pointed to the hour of love

Upon a street called Hope at the house of Welcome

That’s where she opened the door of love

When I awoke the following day

Every doubt had left my mind

My dream it taught me what the prophets say

Those who seek will always find

I ran down the stair and out in to the street

Looking for the nearest phone

We both said sorry and decided to meet

To find ourselves a happy home

You know we’re looking for a street called Hope

In a town name Freedom

Where each clock is pointed to the hour of love

Upon a street called Hope at the house of Welcome

That’s where she opened the door of love

зайняв кімнату в похмурому будинку

Десь я міг би сховати свою душу

Там я сподівався знайти спосіб полегшити свій розум

Не міг зустріти мороку завтра

Я сидів до третьої чи четвої години

Мислення не допомагає, але здається

Я підкрався до ліжка й заплакав, щоб знову заснути

Тоді мені снився найсміливіший сон

(Вулиця, яка називається Надія) у містечку під назвою Свобода

Де кожен годинник вказує на годину кохання

На вулиці, яка називається Надія в будинку Велком

Саме тут вона відкрила двері кохання

Коли я прокинувся наступного дня

Усі сумніви покинули мій розум

Мій сон навчив мене, що говорять пророки

Хто шукає, той завжди знайде

Я збіг сходами і вийшов на вулицю

Шукаю найближчий телефон

Ми обидва вибачилися і вирішили зустрітися

Щоб знайти для себе щасливий дім

Ви знаєте, що ми шукаємо вулицю під назвою Надія

У місті під назвою Свобода

Де кожен годинник вказує на годину кохання

На вулиці, яка називається Надія в будинку Велком

Саме тут вона відкрила двері кохання