Next - Gavin Friday, The Man Seezer

Naked as sin an army towel covers my body

Some of us blush, somehow knees turn to jelly —

Next!

Next!

I was still just a kid, there were a hundred others like me

I follow the naked body, the naked body follows me —

Next!

Next!

I was still just a kid when my innocence was lost

In a mobile-army whore house, gift of the army, free of cost!

Next!

You’re next!

Me?

I really would have liked, just a little touch of tenderness

Mybe a word or smile, some happiness, but oh!

No!

Next!

Next!

Well it wasn’t so tragic the high heavens didn’t fall

But most of that time I hated being there at all …

Next!

Next!

I always recall those flying flags, the army tanks

Those queer lieutenants who slapped our asses as if we were fags …

Next!

You’re next!

I swear on the head of my first case of the pox!

It’s that ugly voice that I forever hear …

Next!

Next!

The voice that stinks of corpses of whiskey and mud

It’s the voice of the nations, the thick, thick, voice of blood …

Next!

Next!

And each time I’m with a woman and I take her to my bed

She whispers and laughs through my head …

Next!

… You’re next!

All the naked and the dead should hold each others hands

As I scream out loud each night in a dream no-one understands …

Next!

… Next!

And when I’m not screaming in a voice cold, dry and hollow…

I stand on endless, naked lines of the following and the followed …

Next!

Next!

One day I’ll cut my legs off, I’ll burn myself alive

I’d do anything, anything, just to keep out of line

Just to stay out of line and never to be next!

No, never to be next!

No!

Na!

Na!

Na!

Next!

Голий, як гріх, військовий рушник покриває моє тіло

Деякі з нас червоніють, чомусь коліна перетворюються на желе —

Далі!

Далі!

Я був ще дитиною, таких як я було сотня

Я іду за оголеним тілом, оголене тіло йде за мною —

Далі!

Далі!

Я був ще дитиною, коли моя невинність була втрачена

У розпусному будинку мобільної армії, подарунок армії, безкоштовно!

Далі!

Ти наступний!

я?

Мені дуже хотілося б, лише трохи ніжності

Моє слово чи посмішка, трохи щастя, але о!

Ні!

Далі!

Далі!

Ну, це було не так трагічно, що високі небеса не впали

Але більшу частину часу я взагалі ненавидів бути там…

Далі!

Далі!

Я завжди пам’ятаю ті прапори, що розвіялися, армійські танки

Ті дивні лейтенанти, які шльопали нас по дупам, наче ми були педаками…

Далі!

Ти наступний!

Я присягаю головою мого першого випадку оспи!

Це той потворний голос, який я вічно чую…

Далі!

Далі!

Голос, який смердить трупами віскі й брудом

Це голос націй, густий, товстий, голос крові…

Далі!

Далі!

І кожен раз, коли я з жінкою, я беру її до свого ліжка

Вона шепоче й сміється мені в голові…

Далі!

… Ти наступний!

Усі голі й мертві повинні триматися за руки

Як я кричу вголос у сні, ніхто не розуміє…

Далі!

… Далі!

І коли я не кричу голосом, холодним, сухим і глухим…

Я стою на нескінченних голих рядках наступного та наступного…

Далі!

Далі!

Одного разу я відріжу собі ноги, спалюся заживо

Я роблю все, що завгодно, лише щоб не з черги

Просто залишатися за чергою й ніколи не бути поряд!

Ні, ніколи не бути наступним!

Ні!

Ні!

Ні!

Ні!

Далі!