Траблы - Гарик Погорелов

Я как барыга в дешёвом ломбарде без бабок, я не выкупаю,

Как твой поцелуй с ароматом вишнёвого рафа, я сравнивать могу с металлом.

Мой неправильный дым, твой любимый парфюм теперь утром,

Хотя ты же вроде не куришь?

Я полный придурок и вёл себя грубо, прости, что ты снова разбила посуду.

Ты где-то с подругами тусишь по барам, за мою кредитку себе позволяешь девятый лонг-айленд подряд,

А я с нелегалами снова по спальным районам… фагаю,

За моё время с тобой я обрёл себе море ненужных знакомств и теперь постоянно,

При виде мигалок, я как малолетка… лагаю.

Я нашёл себе новые траблы с законом, чтоб завтра у тебя всё было ровно,

Букет вместо бабок на хлеб, на свой последний бенз я лечу к тебе.

Я нашёл себе новые траблы с законом, чтоб завтра ты мною стала довольна,

Хватило на кайф и при виде на баланса на карте не плакала громко.

Светят красно-синим светом во двор наш,

Ты наверно спишь так крепко, что не поймешь как.

На мои руки браслеты нежно надеты, я жмусь лицом к батарее, чтобы не слышали дети.

Мне что милое детство, что тихая старость не светит фонариками на район,

Я пишу тебе треки в наручниках где-то , чтобы их потом рассказать в микрофон.

Я ведь просто хотел, чтобы ты себе среди подруг не смогла отказать бы ни в чем.

Прости меня, что я который раз за лето заполонил нариками район.

Нам закроют дверь, но я к тебе через центр,

Босиком по проспектам, траликами, поездами на порванном кем-то сиденье еду,

Ты мой лучший корабль, но я оторванный якорь, сори, детка,

Я искал себе новые траблы с законом, чтобы мы не жили в гетто.

Я як барига в дешевому ломбарді без бабок, я не викупляю,

Як твій поцілунок із ароматом вишневого рафа, я порівнювати можу з металом.

Мій неправильний дим, твій улюблений парфум тепер уранці,

Хоча ти ніби не куриш?

Я повний придурок і поводився грубо, вибач, що ти знову розбила посуд.

Ти десь із подругами тусиш по барах, за мою кредитку собі дозволяєш дев'ятий лонг-айленд поспіль,

А я з нелегалами знову по спальних районах... фагаю,

За мій час з тобою я знайшов собі море непотрібних знайомств і тепер постійно,

Побачивши мигалок, я як малолітка… лагаю.

Я знайшов собі нові трабли із законом, щоб завтра у тебе все було рівно,

Букет замість бабок на хліб, на свій останній бенз я лечу до тебе.

Я знайшов собі нові трабли із законом, щоб завтра ти мною стала задоволена,

Вистачило на кайф і побачивши на балансі на карті не плакала голосно.

Світлять червоно-синім світлом у двір наш,

Ти напевно спиш так міцно, що не зрозумієш як.

На мої руки браслети ніжно одягнені, я стискаюсь обличчям до батареї, щоб не чули діти.

Мені що миле дитинство, що тиха старість не світить ліхтариками на район,

Я пишу тобі треки в наручниках, щоб їх потім розповісти в мікрофон.

Адже я просто хотів, щоб ти собі серед подруг не змогла відмовити б ні в чому.

Пробач мені, що я вкотре за літо заполонив нариками район.

Нам зачинять двері, але я до тебе через центр,

Босоніж проспектами, траліками, поїздами на порваному кимось сидінні їжу,

Ти мій найкращий корабель, але я відірваний якір, сміття, дитинко,

Я шукав собі нові трабли із законом, щоб ми не жили у гетто.