Empty Chairs at Empty Tables - Gareth Gates

MARIUS

There’s a grief that can’t be spoken.

There’s a pain goes on and on.

Empty chairs at empty tables

Now my friends are dead and gone.

Here they talked of revolution.

Here it was they lit the flame.

Here they sang about 'tomorrow'

And tomorrow never came.

From the table in the corner

They could see a world reborn

And they rose with voices ringing

I can hear them now!

The very words that they had sung

Became their last communion

On the lonely barricade at dawn.

Oh my friends, my friends forgive me

(The ghosts of those who died on the barricade appear)

That I live and you are gone.

There’s a grief that can’t be spoken.

There’s a pain goes on and on.

Phantom faces at the window.

Phantom shadows on the floor.

Empty chairs at empty tables

Where my friends will meet no more.

(The ghosts fade away)

Oh my friends, my friends, don’t ask me What your sacrifice was for

Empty chairs at empty tables

Where my friends will sing no more.

МАРІУС

Є горе, яке неможливо вимовити.

Біль триває і триває.

Порожні стільці біля порожніх столів

Тепер мої друзі померли й пішли.

Тут говорили про революцію.

Ось вони запалили вогонь.

Тут співали про "завтра"

А завтра так і не настало.

Зі столу в кутку

Вони могли побачити відродження світу

І вони піднялися з дзвінкими голосами

Я чую їх зараз!

Ті самі слова, які вони співали

Стало їх останнім причастям

На самотній барикаді на світанку.

Друзі мої, вибачте мене

(З’являються привиди тих, хто загинув на барикаді)

Що я живу, а тебе немає.

Є горе, яке неможливо вимовити.

Біль триває і триває.

Примарні обличчя біля вікна.

Примарні тіні на підлозі.

Порожні стільці біля порожніх столів

Де мої друзі більше не зустрінуться.

(Привиди зникають)

Друзі мої, друзі мої, не питайте мене, для чого була ваша жертва

Порожні стільці біля порожніх столів

Де мої друзі більше не співатимуть.