Так хочется тепла - Галина Беседина, Сергей Тараненко

Так хочется тепла, так хочется тепла

Любимых рук,

Но северная мгла, сиреневая мгла

Лежит вокруг.

Тревожно на душе, и тихо стелится у ног

Вечернее шоссе моих сомнений и тревог.

А память о любви,

Единственной, единственной, единственной любви

Преследует нас.

В последний раз печальна и строга,

В последний раз затеплется звезда.

Как память о любви,

Единственной, единственной, единственной любви

Сверкнет звезда.

Так хочется тепла, так хочется тепла,

Но чужд твой взгляд,

И жесткие слова, как желтая листва

Вокруг кружат.

Не стоит зажигать давно погаснувших огней,

Не надо примирять себя с неправдою своей.

Пусть память о любви,

Единственной, единственной, единственной любви

Останется в нас.

В последний раз печальна и строга,

В последний раз затеплется звезда.

Как память о любви,

Единственной, единственной, единственной любви

Сверкнет звезда.

Прости меня, прости, за прошлое прости,

Прости меня.

Нам больше никогда уже не обрести

Того огня.

И преданность зимы сильней, чем прежняя любовь,

И кажется, что мы в плену нетающих снегов.

А преданность любви,

Единственной, единственной, единственной любви

Покинула нас.

И мы с тобой свободны навсегда,

Снега потерь заносят города.

Сегодня навсегда

Прощается, прощается, прощается с тобой

Моя любовь.

В последний раз печальна и строга,

В последний раз затеплится звезда.

Как память о любви,

Единственной, единственной, единственной любви

Сверкнет звезда.

Так хочеться тепла, так хочеться тепла

Улюблених рук,

Але північна імла, бузкова імла

Лежить довкола.

Тривожно на душі, і тихо стелиться у ног.

Вечірнє шосе моїх сумнівів і тривог.

А пам'ять про любов,

Єдиного, єдиного, єдиного кохання

Переслідує нас.

Востаннє сумна і строга,

Востаннє затеплиться зірка.

Як пам'ять про кохання,

Єдиного, єдиного, єдиного кохання

Виблисне зірка.

Так хочеться тепла, так хочеться тепла,

Але чуж твій погляд,

І жорсткі слова, як жовте листя

Навколо кружляють.

Не варто запалювати давно згаслих вогнів,

Не треба примиряти себе з неправдою своєю.

Нехай пам'ять про кохання,

Єдиного, єдиного, єдиного кохання

Залишиться в нас.

Востаннє сумна і строга,

Востаннє затеплиться зірка.

Як пам'ять про кохання,

Єдиного, єдиного, єдиного кохання

Виблисне зірка.

Вибач мені, пробач, за минуле вибач,

Прости мене.

Нам більше ніколи вже не знайти

Того вогню.

І відданість зими сильніша, ніж колишнє кохання,

І здається, що ми в полоні нетаючих снігів.

А відданість кохання,

Єдиного, єдиного, єдиного кохання

Залишила нас.

І ми з тобою вільні назавжди,

Снігу втрат заносять міста.

Сьогодні назавжди

Прощається, прощається, прощається з тобою

Моє кохання.

Востаннє сумна і строга,

Востаннє затеплиться зірка.

Як пам'ять про кохання,

Єдиного, єдиного, єдиного кохання

Виблисне зірка.