Reverse - Gabrielle Aplin

I’ve sat and watched this city crumble,

Just as it was being built.

And the bigger it gets the less it’s thought of,

Well, I’m just scared of losing all that we have left.

And the colors of these roads are matching the rainy sky.

We’re too blind to see what’s really here in front of our eyes.

And I hope someday this will all reverse,

And send us back to the times before.

Before we grew up and lost the novelty of,

Clear blue skies and climbing trees.

Can’t you see what our lives have come to be?

Can’t you see what our lives have come to be?

We used to just make friends so easily,

Never judging anyone was how it’s meant to be.

Our parents were always heroes in our eyes,

But TV and magazines soon changed our minds.

And the colors of these roads are matching the rainy sky.

We’re too blind to see what’s really here in front of our eyes.

And I hope someday this will all reverse,

And send us back to the times before.

Before we grew up and lost the novelty of,

Clear blue skies and climbing trees.

Can’t you see what our lives have come to be?

Can’t you see what our lives have come to be?

I watched the ones I loved turn into rust,

Wearing almost nothing they go out after dusk.

As if to be accepted you need to sell yourself,

They need to learn there’s much more to this world.

And the colors of these roads are matching the rainy sky.

We’re too blind to see what’s really here in front of our eyes.

And I hope someday this will all reverse,

And send us back to the times before.

Before we grew up and lost the novelty of,

Clear blue skies and climbing trees.

Can’t you see what our lives have come to be?

Can’t you see what our lives have come to be?

Я сидів і дивився, як це місто руйнується,

Так само, як воно будувалося.

І чим більше він стає, тим менше про нього думають,

Ну, я просто боюся втратити все, що у нас залишилося.

І кольори ціх доріг відповідають дощовому небу.

Ми надто сліпі, щоб побачити, що насправді тут перед нашими очима.

І я сподіваюся, що колись це все зміниться,

І поверніть нас у минулі часи.

До того, як ми виросли і втратили новизну,

Чисте блакитне небо і лазіння по деревах.

Хіба ви не бачите, яким стало наше життя?

Хіба ви не бачите, яким стало наше життя?

Раніше ми так легко заводили друзів,

Ніколи нікого не засуджувати – це було так, як має бути.

Наші батьки завжди були героями в наших очах,

Але телебачення та журнали незабаром змінили нашу думку.

І кольори ціх доріг відповідають дощовому небу.

Ми надто сліпі, щоб побачити, що насправді тут перед нашими очима.

І я сподіваюся, що колись це все зміниться,

І поверніть нас у минулі часи.

До того, як ми виросли і втратили новизну,

Чисте блакитне небо і лазіння по деревах.

Хіба ви не бачите, яким стало наше життя?

Хіба ви не бачите, яким стало наше життя?

Я бачив, як ті, які я любив, перетворюються на іржу,

Вони майже ні в чому виходять після сутінків.

Ніби щоб вас прийняли, вам потрібно продати себе,

Їм потрібно дізнатися, що в цьому світі є набагато більше.

І кольори ціх доріг відповідають дощовому небу.

Ми надто сліпі, щоб побачити, що насправді тут перед нашими очима.

І я сподіваюся, що колись це все зміниться,

І поверніть нас у минулі часи.

До того, як ми виросли і втратили новизну,

Чисте блакитне небо і лазіння по деревах.

Хіба ви не бачите, яким стало наше життя?

Хіба ви не бачите, яким стало наше життя?