Out On My Own - Gabrielle Aplin

I think I’ve outgrown my home

I’m kinda feeling lost wherever I go

I could be staring it right in the face and I wouldn’t know

I think I’ve outgrown my home…

I have a song in my heart,

And just like life it has a middle, an end, a start

And who knows if I’m on the path if I’m walking in the dark?

I have a song in my heart…

I’m happy just to float,

Wherever this river flows…

I’m just finding my feet, pounding the street,

Hoping that someday it will come.

And I’ve got to leave, write my own tragedies

Keep my old bridges there to burn.

Leave all doors open, I don’t know if I’ll return…

I’m out on my own…

Heading out on my own…

All of the faces I have seen,

Are lacking kindness and familiarity.

And all of the eyes I have known,

Have gone cold and turned to stone.

All of the faces I have known…

I’m happy just to float,

Wherever this river flows…

I’m just finding my feet, pounding the street,

Hoping that someday it will come.

And I’ve got to leave, write my own tragedies

Keep my old bridges there to burn.

Leave all doors open, I don’t know if I’ll return…

I’m out on my own…

Heading out on my own…

It’s not the end,

No, it’s just a change.

My world’s gone cold,

And my life’s turned grey.

I need some shelter through my darkest days,

I know I’ll be back someday…

I’m just finding my feet, pounding the street,

Hoping that someday it will come.

And I’ve got to leave, write my own tragedies

Keep my old bridges there…

I’m just finding my feet, pounding the street,

Hoping that someday it will come.

And I’ve got to leave, write my own tragedies

Keep my old bridges there to burn

Leave all doors open, I don’t know if I’ll return…

I’m out on my own…

Heading out on my own…

I’m out on my own…

Heading out on my own…

Мені здається, що я переріс свій дім

Я відчуваю себе втраченим, куди б я не пішов

Я могла б дивитися просто в обличчя і не знати

Мені здається, що я переріс свій дім…

У моєму серці є пісня,

І так само, як і життя, воно має середину, кінець, початок

І хто знає, чи буду я на шляху, якщо йду в темряві?

У моєму серці є пісня…

Я радий просто плавати,

Де б не текла ця річка…

Я просто знаходжу ноги, стукаю по вулиці,

Сподіваючись, що колись це настане.

І я мушу піти, писати власні трагедії

Зберігайте там мої старі мости, щоб вони спалили.

Залиште всі двері відкритими, я не знаю, чи повернуся...

Я сам...

Вирушаю самостійно…

Усі обличчя, які я бачив,

Не вистачає доброти і знайомства.

І всі очі, які я знав,

Охололи і перетворилися на камінь.

Усі обличчя, які я знав…

Я радий просто плавати,

Де б не текла ця річка…

Я просто знаходжу ноги, стукаю по вулиці,

Сподіваючись, що колись це настане.

І я мушу піти, писати власні трагедії

Зберігайте там мої старі мости, щоб вони спалили.

Залиште всі двері відкритими, я не знаю, чи повернуся...

Я сам...

Вирушаю самостійно…

Це не кінець,

Ні, це просто зміна.

Мій світ охолов,

І моє життя стало сірим.

Мені потрібен притулок у найтемніші дні,

Я знаю, що колись повернуся…

Я просто знаходжу ноги, стукаю по вулиці,

Сподіваючись, що колись це настане.

І я мушу піти, писати власні трагедії

Зберігайте там мої старі мости…

Я просто знаходжу ноги, стукаю по вулиці,

Сподіваючись, що колись це настане.

І я мушу піти, писати власні трагедії

Зберігайте там мої старі мости, щоб вони спалили

Залиште всі двері відкритими, я не знаю, чи повернуся...

Я сам...

Вирушаю самостійно…

Я сам...

Вирушаю самостійно…