Froid Glacial - Lacraps feat. Tekilla & Lost (Mer2crew) & Nedoua, Lacraps, Tekilla

Dans l’darkness, j’tape des hallu', mec, faut qu’j’gratte une allumette

Que j’me serve du microphone comme d’un fusil à lunette

Toujours pudique, la face pâle, blême

Même au fond du gouffre, je te dirais: «T'inquiète, y’a pas de 'blème»

J’crache ma colère dans ce froid glacial, polaire

J’suis un mec droit mais crois pas que, la Loi Martial, j’tolère

Le mic: un cure-dent, j’ai des restes de wack à chaque molaire

Je guide les minots vers le savoir, comme le ramassage scolaire

Zéro négatif, j’fais d’la buée quand je rime

Brûle tous les scénaristes qui veulent me tuer dans le film

Souriant, mais tu n’vois pas la face cachée de l’iceberg

Je ne compte même plus les vices dans lesquels mes gars s’perdent

La poisse me met des coups de pic à glace, j’voudrais la 'ter-j'

Rien n’est gratuit, faut mettre une pièce pour faire tourner l’manège

Le poids des problèmes, souvent, la monnaie l’allège

Demande à un clochard s’il aime voir tomber la neige

On sue, mais on rêve d’autre chose, fuck leurs lois, ici, j’péris

Dans l’sud, on crève de chaud, mais les cœurs sont froids comme en Sibérie

Tout ça m'écœure, faut qu'ça change, là, j’suis même plus sidérer

J’ai RDV avec la chance, mais elle a pas pu s’libérer

Ça passe ou ça casse, j’suis rempli d’nerfs, je troue la prod'

On veut du bordel quand Lacraps, Nedoua et l’Mer2Crew approchent

Y’a de quoi être consterné, ils sont tous aigris et les gars se saignent

Et, si t'étais pas concerné, couz', j'écrirais pas ce seize

Putain, faut tendre la main sans avoir peur qu’on t’l’arrache

Même si tout est malsain et qu’y’a pas d’vaccin contre la rage

Que nous donne cette routine?

Chaque jour, tant d’gestes se répètent

On s’attache à des broutilles, on s’dit qu’changer serait bête

Le manque de thunes, c’est ta hantise, dis-toi que même les cas soc' saignent

Et ne crois pas qu’ta classe sociale te garantisse ta place au ciel

Dans l’cerveau, un tas d’soucis, j’suis plus fasciné par ce siècle

Plus personne dit: «Escuzi», nan, sur ta plaie ils passent le sel

J’suis comme un ours polaire, ouais, même si j’en ai pas l’air

J’suis comme perdu sur la banquise qui fond, donc j’suis en colère

J’suis comme un coup d’tonnerre ou un coup d’gros nerf

Et on s’en fout si on s’les caille et garde un cap sur l’honneur

Avec ce blizzard qui souffle, ils disent: «C'est bizarre qu’ils souffrent»

On est les maquisards sur prod' de qui t’saoule

Ouais, j’suis souvent saoulé sous c’vent, esseulé

P’t-être pas savant, sous les projo', on avance soudé

Comme ces putains d’manchots, on s’tient chaud

Et j’me retrousse les manches, au micro, j’ai l’sang chaud

Je n’veux pas d’ce vent glacial amené par la polémique

Et le conflit racial, ils voudraient qu’on s’plie à ça

Mais, moi, je conspire, ah, ça, c’est sûr, et sache qu’on piratera

Toutes vos tentatives pour nous glacer les chairs

Ça pense qu'à brasser les chèques, maintenant, la place, elle est chère

Mais t’inquiète pas, de notre côté, nous, on surpasse l'échec

Une atmosphère glaciale sous le soleil de Montpellier

On est lié à la musique pour éviter la cour martiale

De Marseille à Paname, on frôle l’univers carcéral

Car c’est rare de glisser sans 'ber-tom' sur une peau d’banane

Vague à lame, pas l’time pour m’réchauffer le cœur

Alors j’me mets un classique de Robert Nesta quand le 'pe-ra' m'écœure

À l'écart du bonheur, y’a qu’le contenu d’ma liqueur qu’est chaud

T’es 'qué-cho'?

Dis-moi, qui es-tu pour critiquer

et mon art, la fumée froide envahit mes poumons

C’est déprimant mais, t’inquiète pas, j’ai bien plus d’une corde à mon arc

Plus qu’deux mesures et j’me casse, préparez les bouteilles de gaz

J’vais tout péter, transformer l’ambiance en un cimetière de glace

У темряві я друкую hallu', чоловіче, я повинен запалити сірник

Що я використовую мікрофон, як снайперську гвинтівку

Завжди скромний, блідоликий, блідий

Навіть на дні прірви я б сказав тобі: «Не хвилюйся, немає «неправильного»

Я плюю своїм гнівом у цей морозний полярний холод

Я натурал, але не думайте, що воєнний стан я терплю

Мікрофон: зубочистка, у мене є залишки wack на кожному молярі

Я веду дітей до знань, як шкільний автобус

Нічого негативу, я туманю, коли римую

Спалити всіх письменників, які хочуть мене вбити у фільмі

Посміхаєшся, але ти не бачиш темної сторони айсберга

Я навіть не рахую пороків, в яких губляться мої хлопці

Нещастя б'є мене льодорубом, я хотів би "ter-j"

Немає нічого безкоштовного, ви повинні покласти монету, щоб карусель крутився

Вага проблем, грошей часто полегшує

Запитайте волоцюга, чи любить він бачити, як падає сніг

Потіємо, а мріємо про інше, нахрен їхні закони, тут я гину

На півдні ми вмираємо від спеки, а серця холодні, як у Сибіру

Мені все це огидно, це має змінитися, ось, я навіть приголомшена

Мені пощастило зустріч, але вона не змогла звільнитися

Роби чи ламай, у мене нерви, я пробиваю постановку

Ми хочемо безладу, коли наближаються Лакрапс, Недуа та Mer2Crew

Є привід хвилюватися, вони всі кислі, а хлопці стікають кров’ю

І, якби ви не хвилювалися, друже, я б не написав ці шістнадцять

Блін, треба простягнути руку, не боячись, що її відірвуть

Навіть якщо все нездорово і немає вакцини від сказу

Що дає нам ця рутина?

Щодня стільки жестів повторюється

Ми прив’язуємось до дрібниць, кажемо собі, що мінятися було б нерозумно

Брак грошей — це ваша одержимість, скажіть собі, що навіть соціальні справи кровоточать

І не думайте, що ваш соціальний клас гарантує вам місце на небесах

В мозку багато турбот, я більше захоплююсь цим століттям

Більше ніхто не каже «Ескузі», нє, на твою рану сіль передають

Я як білий ведмідь, так, хоча я не схожий на нього

Я ніби заблукав на льоду, що тане, тому я злий

Я як грім або великий нерв

І нам байдуже, чи ми їх згораємо і тримаємо курс честі

Коли дме хуртовина, вони кажуть: "Дивно, що їм боляче"

Ми партизани на виробництві, хто вас нап'є

Так, я часто п’яний під цим вітром, самотній

Може, не навчився, під проектори ми заздалегідь зварювалися

Як ті прокляті пінгвіни, ми зігріємо один одного

А я засукаю рукави, біля мікрофона, я гаряча

Я не хочу, щоб цей крижаний вітер приніс суперечка

І расовий конфлікт, вони хотіли б, щоб ми дотримувалися цього

Але, я, я змовлюся, ах, це точно, і знаю, що ми зламатимемо

Усі ваші спроби заморозити нашу плоть

Воно тільки думає про перетасування чеків, тепер місце дороге

Але не хвилюйтеся, зі свого боку ми долаємо невдачу

Холодна атмосфера під сонцем Монпельє

Ми зобов’язані музиці, щоб уникнути військового суду

Від Марселя до Парижа ми наближаємось до тюремного світу

Бо рідко коли послизнутися без «бер-том» на банановій шкірці

Клинок хвилі, не час зігріти моє серце

Тож я одягнув класику Роберта Нести, коли мене нудить «pe-ra».

Подалі від щастя, тільки вміст мого напою гарячий

Ви "que-cho"?

Скажи, хто ти такий, щоб критикувати

і моє мистецтво, холодний дим наповнює мої легені

Це гнітюче, але, не хвилюйтеся, у мене більше ніж одна струна на смичку

Ще два заходи, і я вийшов, приготуй газові балони

Я підірву його, перетворю атмосферу на кладовище льоду