Nos traumatismes - HAM Mauvaise Graine, 10vers, Lacraps

J’ai mes propres secrets, mes traumatismes qu’importe le degré

Excuse moi si j’ai fait d’la méfiance un automatisme

Tel qu’vous m’voyez j’ai déçu, dois-je encore m’sevrer?

Si j’combats mes démons, c’est que j’n’ai pas encore soigné mes blessures

J’connais l’goût du sol, j’suis c’foutu môme

Les coups du sort rien à foutre j’savais bien qu’j’allais m’noyer dès l’début

J’aurais beau écrire ou bien faire l’tour du globe

Fragile, je l’suis car ma vie est faite de consonnes, d’voyelles et de plume

J’ai mes traumatismes, c’est c’qu’un poto m’a dit

Trop d’colère frère que je n’pourrais reprendre tout c’qu’on m’a pris

Parle moi d’tes cicatrices, j’te dirais d’où tu sors

Tu veux connaitre les miennes?

Elles sont devenues phonographiques

J’ai foncé droit déter, porter ma voix j’préfère seul

Et je ne pourrais que mieux remonter du fond l’abime

La force qu’on puise après avoir perdu trois d’ses frères

J’te cause de deuil de rage, de causes de micro d’ma vie

Colossaux sont mes traumatismes

Entre le deuil et les coups du sort

Désormais, la méfiance est un automatisme

À force de mordre la poussière, on connait l’goût du sol

Fuck la santé, mec apparemment, j’suis plus heureux shité

M’arrêter non ça m’rend parano j’ai peur de rechuter

Et j’suis prêt à en découdre, pas d’vie d’actrice, je pleure ma peine

Ouais, j’ai connu la psychiatrie: chaque cicatrice me le rappelle

Je me lève, j’ai envie de tout plier, j’ai beau nier, le béton m’attriste J’ai

que l'écriture comme bouclier, je veux oublier mes traumatismes

J’suis pas dans l’vent, j’crache ma haine, ma plume est claire et j’donne aux

fans

Ce que j’ai dans le ventre, comme H.A.M., j’suis plus déter' que Credonofan

Y’a des épreuves insurmontables, j’oublie pas qu’on va caner

Parait que pour zapper la défaite, suffit d’un combat gagné

Des élections chaque année mais personne m’a dit: «j'adore voter»

Le mal nous attire, les frères sautent, pas d’ceux que la vie a dorloté

Mec, on a la corde au cou et j’te parle pas de mariage

Et y’en a encore beaucoup mis de côté par Marianne

Cerveau cramé par la hyah, ça cherche du rhum à tiser

Par la vie, traumatisé, en quête d’un chrome à briser

Aucune notion en archéologie

Mais j’me prépare à tomber sur un os à voir sombrer plus d’un proche

Mon écriture est toujours aussi sombre

Je n’ai pas besoin de tente Quechua pour camper sur mes positions

La même rengaine de la crèche à la nécropole

Mon cœur fera office de métronome

L’expérience ne viendra pas sans vieillir

J’regarde le diable me sourire d’un air angélique

Contradictoire, j’crache des trucs sales à proprement parler

Du boulot pour tous les brancardiers

Qui sait, demain, j’perdrais la main comme Jaimie Lannister

Mon triste sort frappera sans tarder

J’bats la mesure au son de vos messes basses

J’m’efforce d’atteindre mon but en ne connaissant que des mauvaises passes

Je ne saurais dire ce qui m’affecte le plus

Moi j’suis aveuglé par la haine sachant qu’elle s'étend à perdre de vue

У мене є свої секрети, свої травми незалежно від ступеня

Вибачте, якщо я зробив недовіру автоматизмом

Як ви бачите мене, я розчарований, мені ще треба відучуватися?

Якщо я борюся зі своїми демонами, то це тому, що я ще не загоїв свої рани

Я знаю смак ґрунту, я проклята дитина

Ударами долі я з самого початку знав, що потону

Я міг писати або їздити по всьому світу

Я тендітний, тому що моє життя складається з приголосних, голосних і пір’я

У мене є травми, так мені сказав друг

Забагато гніву, брате, що я не міг забрати все, що в мене забрали

Розкажи мені про свої шрами, я скажу тобі, звідки ти

Хочеш знати моє?

Вони стали фонографічними

Я пішов прямо, щоб визначити, нести свій голос, я віддаю перевагу одному

І я міг тільки краще піднятися з дна прірви

Сила, яку ви черпаєте після втрати трьох своїх братів

Я викликаю у вас жалобу гніву, причини мікрофону мого життя

Колосальні мої травми

Між жалобою і ударами долі

Тепер недовіра виникає автоматично

По кусанню пилу ми пізнаємо смак землі

До біса здоров'я, чоловіче, мабуть, я щасливіший лайно

Зупиніть мене, ні, це робить мене параноїком, я боюся рецидиву

І я готовий до боротьби, ніякого акторського життя, я плачу від болю

Так, я знаю психіатрію: кожен шрам нагадує мені

Я встаю, хочу все зігнути, можу заперечити, бетон мене засмучує

що пишу як щит, я хочу забути свої травми

Я не на вітрі, я плюю своєю ненавистю, моє перо ясне і я даю

шанувальників

Те, що у мене в животі, як H.A.M., я більш рішучий, ніж Кредонофан

Там непереборні випробування, я не забуваю, що ми будемо бити

Схоже, що для поразки достатньо виграти бій

Вибори щороку, але мені ніхто не сказав: «Я люблю голосувати»

Нас зло тягне, брати стрибають, не з тих, що життя розпестило

Чувак, у нас мотузка на шиї, і я не говорю тобі про шлюб

І ще багато залишилося осторонь Маріанни

Мозок спалений хай, він шукає рому, щоб сплести

Через життя травмований, шукає хром, щоб зламати

Немає поняття в археології

Але я готуюся впасти на кістку, щоб побачити, як тонуть не одна кохана людина

Мій почерк досі темний

Мені не потрібен намет кечуа, щоб розташуватися на своїх позиціях

Такий же рефрен від ліжечка до некрополя

Моє серце буде виконувати роль метронома

Досвід не прийде без старіння

Я дивлюся, як диявол усміхається мені ангельсько

Власне кажучи, я плюю на брудні речі

Робота для всіх носилок

Хто знає, завтра я втрачу зв’язок, як Джеймі Ланністер

Моя сумна доля спіткає без зволікання

Я переміг час під звук ваших низьких мас

Я прагну досягти своєї мети, знаючи лише погані паси

Я не можу сказати, що мене вражає найбільше

Мене засліплює ненависть, знаючи, що вона тягнеться з поля зору