Крутой - Фристайл

Меня не зная,

В кафе, скучая,

Ты сел за столик мой,

Сказал надменно,

Что непременно

Ночь проведешь со мной.

И взгляд так много обещал

Несбыточных чудес,

И ждал послушно за дверями

Твой черный мерседес.

Ой-ой-ой, ты очень крутой!

Ну прямо из журнала Рlaуboу!

С чего решил ты, милый мой,

Что побегу, рыдая, следом за тобой?

Ой-ой-ой, ну очень крутой,

Такой крутой, что рядом не стой!

И в беспредельной крутизне

Сто лет не нужен ты мне!

Блестит литая цепь золотая,

И в кольцах кулаки,

Куртец из кожи и брюки тоже,

И спрятан взгляд в очки.

А я смеюсь и говорю:

Оставь меня, пошляк!

Я жду, когда за мной приедет

Мой белый кадиллак!

Ой-ой-ой, ты очень крутой!

Ну как обрыв над горной рекой!

С чего решил ты, милый мой,

Что побегу, рыдая, следом за тобой?

Ой-ой-ой, ну очень крутой,

Такой крутой, что рядом не стой!

И в беспредельной крутизне

Сто лет не нужен ты мне!

Мене не знаю,

В кафе, нудна,

Ти сів за стіл мій,

Сказав гордовито,

Що неодмінно

Ніч проведеш зі мною.

І погляд так багато обіцяв

Нездійсненних чудес,

І чекав слухняно за дверима

Твій чорний Мерседес.

Ой-ой-ой, ти дуже крутий!

Ну прямо з журналу Рlaуboу!

Чого вирішив ти, любий мій,

Що втечу, ридаючи, слідом за тобою?

Ой-ой-ой, ну дуже крутий,

Такий крутий, що поруч не стоїть!

І в безмежній крутості

Сто років не потрібний ти мені!

Блищить литий ланцюг золотий,

І в кільцях кулаки,

Куртець із шкіри та брюки теж,

І схований погляд у окуляри.

А я сміюсь і говорю:

Облиш мене, пошляк!

Я чекаю, коли за мною приїде

Мій білий кадилак!

Ой-ой-ой, ти дуже крутий!

Ну як обрив над гірською річкою!

Чого вирішив ти, любий мій,

Що втечу, ридаючи, слідом за тобою?

Ой-ой-ой, ну дуже крутий,

Такий крутий, що поруч не стоїть!

І в безмежній крутості

Сто років не потрібний ти мені!