Octandre - Frank Zappa

FZ:

We’ll play you our special number

This is the number we always play when, when people ask us to play more.

Because we know that after we play this they couldn’t possibly ever want to

hear us again

Four years ago in Canada—I think it was in Toronto—there was a thing that

happened with the symphony orchestra where— There was an American composer

named Edgard Varèse, who was quite a spiffy composer.

The Americans didn’t give

a shit about him, you know, 'cause he was writing stuff that was too weird for

their ears

But it just so happened he was about 80 years old, and when composers get that

old certain segments of the musical population begin to get a conscience about

the fact that they never played this man’s music, you know?

And he was really

writing some heavy stuff but nobody wanted to hear it

So Canada decided, «Well, we’re a very cultural nation.

We will have a

performance of this man’s music.»

So they had this Varèse concert.

And they bring Mr. Varèse up, you know, doddering old man, here he is,

been writing for a long time.

And hardly ever gets to hear any of his music

and Canada was gonna do him a favor and they’re gonna play some of his tunes

for him

So they played this one piece that he wrote called Déserts, which is a

composition for orchestra, with interpolations of electronic tape, you know,

pre-recorded sounds

And some of the great Canadian musicians were there, playing in the orchestra.

And they hated the music, and they played it really bad.

And when the tape

sections came in, the musicians on stage sat there and laughed all the way

through it.

And then the audience started laughing

And at the end of the performance Varèse stood up and applauded for the

orchestra

We’re going to play a piece of music that was written by Edgard Varèse,

and we’re going to ruin it for you

But you’ll be able to identify with it anyway

It consists of the first ten bars or so of a woodwind piece that he wrote

called Octandre

Goodnight

Audience:

More!

More!

More!

Announcer:

The Mothers Of Invention!

Audience:

More!

More!

More!

More!

More!

More!

More!

More!

FZ:

Hold it.

(Can we play another one? Is it gonna— Will that make a mess?)

Guy In The Audience:

Suzy Creamcheese!

FZ:

I must say this is a rather unprecedented response for the bullshit that we do,

so sit down.

We’ll do some more if you like it

ФЗ:

Ми зіграємо вам наш спеціальний номер

Це число, яке ми завжди граємо, коли люди просять на грати більше.

Тому що ми знаємо, що після того, як ми граємо в це, вони ніколи не захочуть

почуйте нас знову

Чотири роки тому в Канаді – я думаю, це було у Торонто — була річ, яка

сталося із симфонічним оркестром, де— був американський композитор

на ім’я Едгард Варез, який був досить пикантним композитором.

Американці не дали

лайно про нього, знаєте, тому що він писав речі, які були надто дивними

їхні вуха

Але так сталося, що йому було близько 80 років, і коли композитори це зрозуміли

старі певні сегменти музичного населення починають переживати за совість

той факт, що вони ніколи не грали музику цієї людини, розумієш?

І він дійсно був таким

писав якісь важкі речі, але ніхто не хотів це чути

Тож Канада вирішила: «Ну, ми дуже культурна нація.

У нас буде

виконання музики цієї людини».

Тож у них був цей концерт у Варезі.

І вони виховують містера Вареза, знаєте, хитрого старого, ось він,

писав довгий час.

І майже ніколи не вдається почути його музику

і Канада збиралася зробити йому ласку, і вони зіграють деякі його мелодії

для нього

Тож вони зіграли один твір, який він написав, під назвою Déserts

композиція для оркестру, з інтерполяцією електронної стрічки, знаєте,

попередньо записані звуки

І деякі з великих канадських музикантів були там, грали в оркестрі.

І вони ненавиділи музику, і грали її дуже погано.

А коли стрічка

увійшли секції, музиканти на сцені сиділи там і всю дорогу сміялися

крізь це.

А потім глядачі почали сміятися

А в кінці виступу Варез встав і аплодував

оркестр

Ми зіграємо музику, яку написав Едгард Варез,

і ми збираємося зруйнувати за вас

Але ви все одно зможете ідентифікувати себе з ним

Він складається приблизно з перших десяти тактів дерев’яних духових п’єс, які він написав

під назвою Октандр

Надобраніч

Аудиторія:

Більше!

Більше!

Більше!

диктор:

Матері винаходу!

Аудиторія:

Більше!

Більше!

Більше!

Більше!

Більше!

Більше!

Більше!

Більше!

ФЗ:

Потримай це.

(Чи можемо ми грати в іншу? Чи це — це справить безлад?)

Хлопець в аудиторії:

Сюзі крем-сир!

ФЗ:

Я мушу сказати, що це досить безпрецедентний відповідь на ту фігню, яку ми робимо,

тож сідай.

Ми зробимо щось більше, якщо вам це сподобається