La felicidad [En vivo] - Francisco Céspedes, Pablo Milanés

Te he visto pasando del brazo de un hombre

Que con su mirada te envuelve en amor

Te he visto sonriendo mostrando tus ojos

Sin sombras, sin dudas, sin guardar rencor

Al tiempo en que al sólo pronunciar mi nombre

Con cierta ternura te ahogaba en dolor

Me vi caminando guardando distancias

Que sólo mostraba la complicidad

De besos furtivos, de manos con ansias

De darte un abrazo y gritar mi verdad

De grandes olvidos, de encuentros

De instantes, de amores

Y un poco tu infelicidad

Qué dulces mentiras, qué grandes verdades

Qué nos inventamos para perdurar

Qué filosofía, qué honor, qué ironía

Que nadie se hiera, que todo se cuide

Si sólo mi cuerpo se va a desgarrar

Te he visto pasando del brazo de un hombre

Que de cierto modo podría ser yo

Te he visto sonriendo mostrando tus ojos

Mientras te despeina y te envuelve en amor

Al tiempo en que sólo pronunciar tu nombre

Con cierta ternura me ahoga en dolor

Я бачив, як ти ходиш на руці чоловіка

Що своїм поглядом огортає тебе любов

Я бачив, як ти посміхаєшся, показуючи очі

Без тіней, без сумнівів, без зла

У той час, коли тільки вимовляв моє ім'я

З якоюсь ніжністю я втопив тебе в болі

Я бачив, як іду, дотримуючись дистанції

Це лише свідчило про співучасті

Таємних поцілунків, нетерплячих рук

Щоб обійняти тебе і кричати мою правду

Великих забуття, зустрічей

Про моменти, про кохання

І трохи твого нещастя

Яка солодка брехня, яка велика правда

Те, що ми винайшли, щоб тривати

Яка філософія, яка честь, яка іронія

Нехай ніхто не постраждає, нехай про все збережеться

Якби моє тіло розірветься

Я бачив, як ти ходиш на руці чоловіка

Це певним чином міг бути я

Я бачив, як ти посміхаєшся, показуючи очі

Як він скуйовджує твоє волосся і огортає тебе любов’ю

До того часу, коли тільки вимовляєш своє ім'я

З певною ніжністю воно топить мене в болі