Le gorille - Francis Cabrel

C’est à travers de larges grilles

Que les femelles du canton

Contemplaient un puissant gorille

Sans souci du qu’en-dira-t-on

Avec impudeur, ces commères

Lorgnaient même un endroit précis

Que, rigoureusement ma mère

M’a défendu de nommer ici…

Gare au gorille …

Tout à coup la prison bien close

Où vivait le bel animal

S’ouvre, on n’sait pourquoi.

Je suppose

Qu’on avait du la fermer mal

Le singe, en sortant de sa cage

Dit «C'est aujourd’hui que j’le perds !»

Il parlait de son pucelage

Vous aviez deviné, j’espère !

Gare au gorille …

L’patron de la ménagerie

Criait, éperdu: «Nom de nom !

C’est assommant car le gorille

N’a jamais connu de guenon !»

Dès que la féminine engeance

Sut que le singe était puceau

Au lieu de profiter de la chance

Elle fit feu des deux fuseaux !

Gare au gorille …

Celles là même qui, naguère

Le couvaient d’un œil décidé

Fuirent, prouvant qu’elles n’avaient guère

De la suite dans les idées;

D’autant plus vaine était leur crainte

Que le gorille est un luron

Supérieur à l’homme dans l'étreinte

Bien des femmes vous le diront !

Gare au gorille …

Tout le monde se précipite

Hors d’atteinte du singe en rut

Sauf une vielle décrépite

Et un jeune juge en bois brut;

Voyant que toutes se dérobent

Le quadrumane accéléra

Son dandinement vers les robes

De la vieille et du magistrat !

Gare au gorille …

«Bah !

soupirait la centenaire

Qu’on puisse encore me désirer

Ce serait extraordinaire

Et, pour tout dire, inespéré !»;

Le juge pensait, impassible

«Qu'on me prenne pour une guenon

C’est complètement impossible…»

La suite lui prouva que non !

Gare au gorille …

Supposez que l’un de vous puisse être

Comme le singe, obligé de

Violer un juge ou une ancêtre

Lequel choisirait-il des deux?

Qu’une alternative pareille

Un de ces quatres jours, m'échoie

C’est, j’en suis convaincu, la vieille

Qui sera l’objet de mon choix !

Gare au gorille …

Mais, par malheur, si le gorille

Aux jeux de l’amour vaut son prix

On sait qu’en revanche il ne brille

Ni par le goût, ni par l’esprit

Lors, au lieu d’opter pour la vieille

Comme l’aurait fait n’importe qui

Il saisit le juge à l’oreille

Et l’entraîna dans un maquis !

Gare au gorille …

La suite serait délectable

Malheureusement, je ne peux

Pas la dire, et c’est regrettable

Ça nous aurait fait rire un peu;

Car le juge, au moment suprême

Criait: «Maman !», pleurait beaucoup

Comme l’homme auquel, le jour même

Il avait fait trancher le cou

Gare au gorille …

Це через широкі решітки

Чим сільські жінки

Побачила могутню горилу

Не турбуючись про те, що скажуть

З безсоромністю ці плітки

Навіть дивлячись на конкретне місце

Це, суворо моя мама

Заборонив мені тут називати...

Стережіться за горилою...

Раптом в’язниця закрилася

Де жила прекрасна тварина

Відкривається, ми не знаємо чому.

я вважаю

Що нам довелося погано його закрити

Мавпа, що виходить із клітки

Сказав: «Я його сьогодні втрачаю!»

Він говорив про свою цноту

Ви вгадали, сподіваюся!

Стережіться за горилою...

Начальник звіринця

Заплакав, збентежений: «Ном на ім’я!

Це нудно, тому що горила

Ніколи не знав мавпи!»

Як тільки самка розмножується

Знав, що мавпа була незайманою

Замість того, щоб скористатися шансом

Вона вистрілила обидва веретена!

Стережіться за горилою...

Ті самі, хто колись

Роздумував над цим рішучим поглядом

втекли, доводячи, що у них мало

Наступний в ідеях;

Тим більш марним був їхній страх

Що горила — лурон

Перевершує людину в обіймах

Багато жінок вам це скажуть!

Стережіться за горилою...

Всі поспішають

Поза досяжністю гойової мавпи

За винятком старого старого

І молодий суддя в грубому дереві;

Бачачи, що все вислизає

Квадруман прискорився

Її ковзають до суконь

Про стару і магістрата!

Стережіться за горилою...

«Ба!

— зітхнув столітній

Що ти ще можеш бажати мене

Це було б дивовижно

І, чесно кажучи, несподівано!»;

Суддя безпристрасно подумав

«Нехай мене приймуть за мавпу

Це абсолютно неможливо..."

Те, що сталося далі, довело, що він неправий!

Стережіться за горилою...

Припустимо, хтось із вас міг би бути

Як мавпа, змушена

Зґвалтувати суддю чи предка

Якого з двох він би вибрав?

Ось така альтернатива

Один із цих чотирьох днів спіткає мене

Це, я впевнений, старий

Хто буде об’єктом мого вибору!

Стережіться за горилою...

Але, на жаль, якщо горила

На іграх кохання коштує своєї ціни

Ми знаємо, що з іншого боку не світить

Ні смаком, ні духом

Тому замість того, щоб вибрати старе

Як зробив би будь-хто

Він хапає суддю за вухо

І затягнув його в макіс!

Стережіться за горилою...

Продовження було б чудовим

На жаль, я не можу

Не кажіть, і це прикро

Це змусило б нас трохи посміятися;

Для судді, у найвищий момент

Плакала: «Мамо!», багато плакала

Як той чоловік, якому в самий день

Йому відрізали шию

Стережіться за горилою...