Prevedibili - Francesco Gabbani

Ho una bomba

dentro il cuore

una bomba che fra poco, poco

esplode, esplode

I pensieri e le parole

non sanno quel

che in fondo

al cuore

accade, esplode

Ma ci pensi che strano

ci amiamo e ci odiamo

così

Come siamo fragili e prevedibili

Siamo tutti unici eppure simili

Ci perdiamo in faville che contano zero

ma fanno scintille

Che è bella la vita ci pensi

e intanto è già finita

C'è un oceano di apparenze

che piano, piano

tira tutti a fondo, a fondo

C'è una giungla nel cervello

una giungla

che se ci pensi

fa venire i brividi

i brividi «abadibidi»

Ma ci pensi che strano

ci amiano e ci odiamo

così

Come siamo fragili e prevedibili

Siamo tutti unici eppure simili

Ci perdiamo in faville che contano zero

ma fanno scintille

Che è bella la vita ci pensi

e intanto è già finita

Come siamo fragili e prevedibili

Siamo tutti unici eppure simili

Ci perdiamo in faville che contano zero

ma fanno scintille

Che è bella la vita ci pensi

e intanto è già finita

e intanto è già finita

Ma che è bella la vita ci pensi

e intanto è già finita

Come siamo fragili e prevedibili

Siamo tutti unici eppure simili

Ci perdiamo in faville che contano zero

ma fanno scintille

Che è bella la vita ci pensi

e intanto è già finita

У мене є бомба

всередині серця

бомба, що скоро, скоро

вибухає, вибухає

Думки і слова

вони цього не знають

що в основному

до серця

трапляється, вибухає

Але ти думаєш, як дивно

ми любимо і ненавидимо один одного

подобається це

Які ми тендітні та передбачувані

Ми всі унікальні, але схожі

Ми губимося в іскрах, які рахуються нулем

але вони утворюють іскри

Що життя прекрасне, ти думаєш про це

а тим часом це вже скінчилося

Є океан видимостей

що повільно, повільно

тягне всіх на дно, на дно

У мозку є джунглі

джунглі

ніж якщо подумати про це

змушує тремтіти

«абадібіді» тремтить

Але ти думаєш, як дивно

вони люблять нас, а ми ненавидимо один одного

подобається це

Які ми тендітні та передбачувані

Ми всі унікальні, але схожі

Ми губимося в іскрах, які рахуються нулем

але вони утворюють іскри

Що життя прекрасне, ти думаєш про це

а тим часом це вже скінчилося

Які ми тендітні та передбачувані

Ми всі унікальні, але схожі

Ми губимося в іскрах, які рахуються нулем

але вони утворюють іскри

Що життя прекрасне, ти думаєш про це

а тим часом це вже скінчилося

а тим часом це вже скінчилося

Але подумайте про життя, яке прекрасне

а тим часом це вже скінчилося

Які ми тендітні та передбачувані

Ми всі унікальні, але схожі

Ми губимося в іскрах, які рахуються нулем

але вони утворюють іскри

Що життя прекрасне, ти думаєш про це

а тим часом це вже скінчилося