L'hiver est mort - France Gall

Voilà l’hiver bien établi, voilà mon cœur est tout transi.

Le printemps s’en est allé, quatre chevaux de neige

À pas feutrés, font un manège.

Voilà qu’au milieu de mon rêve, voilà que l’image se lève.

C’est toi en costume blanc qui ramène le printemps.

Sur les beaux jours de notre amour, en me montrant le soleil dehors.

Je me réveille en criant très fort, l’hiver est mort, l’hiver est mort.

Et moi, la Belle au Bois Dormant, et moi, qui attend le printemps.

Ma vie va recommencer avec le ciel de l'été

Et les voyages et les naufrages en me montrant le soleil dehors.

Je me réveille en criant très fort, l’hiver est mort, l’hiver est mort.

Voilà tu te penches sur moi, et puis tu m’embrasses et souris.

Caresses moi les cheveux, il pleut des minutes bleues.

Je me rendors, l’hiver est mort, l’hiver est mort.

Ось зима добре встала, ось моє серце все замерзло.

Минула весна, четверо снігових коней

Тихенько покатайся.

Тепер, посеред мого сну, тут здіймається образ.

Це ти в білому костюмі повертаєш весну.

У прекрасні дні нашого кохання, показуючи мені сонце надворі.

Я прокидаюся з криком дуже голосно, зима мертва, зима мертва.

І я, Спляча красуня, і я, чекаю весни.

Моє життя почнеться знову з літнього неба

І подорожі та корабельні аварії, які показують мені сонце надворі.

Я прокидаюся з криком дуже голосно, зима мертва, зима мертва.

Ось ти схиляєшся наді мною, а потім цілуєш мене і посміхаєшся.

Погладьте моє волосся, йдуть сині хвилини.

Я знову засинаю, зима вмерла, зима вмерла.