A Dead Person Breathed on Me! - Forgive Durden

I’ve got shovels for my hands.

Anchors for my legs.

Wings jut out my shoulder blades.

I can go anywehre.

But I can’t go anywhre.

I’m trapped in a mirror.

And you’re certainly no hammer.

Like the fiery sun,

Whose touch nothing outruns

But the craters of the artic moon,

My burning eyes are after you.

So add another notch.

In your painted town I’ll rot.

As another nameless block.

What’s learned won’t quickly be forgot.

У мене є лопати для рук.

Якорі для моїх ніг.

Крила стирчать із моїх лопаток.

Я можу піти куди завгодно.

Але я нікуди не можу піти.

Я в пастці дзеркала.

І ви точно не молоток.

Як вогняне сонце,

Чий дотик ніщо не випереджає

Але кратери художнього місяця,

Мої горючі очі слідкують за тобою.

Тож додайте ще одну виїмку.

У твоєму намальованому місті я згниваю.

Як ще один безіменний блок.

Те, чого навчилися, швидко не забудеться.