Rocce nere - FOLKSTONE

Il respiro si fa forte ghiaccio e vento rompono

Il silenzio dell’immenso tutto intorno a me

Dalla rupe il mio sguardo si smarrisce aldilà

Di scolpiti massi antichi memorie di passato ardor

Ed inerti rimangono le remote valli

E nei laghi si specchiano rocce nere Orobie

Mi circonda il profumo della neve sulla pietra

Sono schiavo dei miei sensi io mi immergo nell’oblio

Or son libero e sovrasto le dimore e i boschi bui

Seguo il fiume all’orizzonte che svanisce nell’addio

Ed inerti rimangono le remote valli

E nei laghi si specchiano rocce nere Orobie

Дихання стає сильний лід і вітер розривається

Тиша величезного навколо мене

Зі скелі мій погляд збивається далі

З різьблених валунів давні спогади минулого запалу

А віддалені долини залишаються інертними

А в озерах відбиваються чорні скелі Оробі

Мене оточує запах снігу на камені

Я раб своїх почуттів, я занурююся в забуття

Тепер я вільний і дивлюся на особняки та темні ліси

Я слідую за річкою на горизонті, яка зникає на прощання

А віддалені долини залишаються інертними

А в озерах відбиваються чорні скелі Оробі