Le voci della sera - FOLKSTONE, Chris Dennis

Sola riposa

La meridiana

Sotto i portici dentro le mura

Sono cento

I rintocchi

Del campanile che fa addormentar

A lume

Di candela

Rileggo lettere di un lontano ieri

Macchie d’inchiostro

Carta sbiadita

Parole di speranza e nostalgia

L’inizio è solo incrocio di casualità

Aspro è il sapore della fine e delle sue rovine

Tra le righe della mia memoria

Voglio difendere i vecchi racconti

I sussurri di piccole storie

Come queste che sto per raccontar

Nei suoi sogni una donna custodiva

Il violino che leggiadra suonava

Affamata

Divorava

Pane raffermo e la sua dignità

«Nell'amarezza di mani vuote» disse

«L'illusione rende tangibile ogni concreta utopia»

Dormi ma lascia i tuoi sensi desti

Sorprenditi e scolpisci il senso di ogni cosa

Divora il vuoto con la fantasia

Lenta e sottovoce riempirà i tuoi perché

Tra le botti

Colme di mosto

La fragranza di pioggia leggera

Il fienile

Di mio padre

Un rifugio dove riposar

Nell’aria intrisa

Di fatica

Su nei campi tornava l’energia

Dalla collina

La sua lanterna

Nella notte teneva compagnia

Ascolto rapito le fioche voci della sera

Cerco nel presente un senso al mio ieri e al mio domani

Dormi ma lascia i tuoi sensi desti

Sorprenditi e scolpisci il senso di ogni cosa

Divora il vuoto con la fantasia

Lenta e sottovoce riempirà i tuoi perché

На самоті відпочиває

Сонячний годинник

Під аркадами всередині стін

Є сто

Куранти

Про дзвіницю, що засинає

За лампою

Зі свічки

Я перечитав листи з далекого вчорашнього дня

Чорнильні плями

Вицвілий папір

Слова надії та ностальгії

Початок – це лише перехрестя випадковостей

Кислий смак кінця і його руїн

Між рядками моєї пам'яті

Я хочу захистити старі казки

Шепіт маленьких історій

Такі я збираюся розповісти

У снах його охороняла жінка

На скрипці вона граціозно грала

Голодні

Він пожер

Черствий хліб і його гідність

«У гіркоті порожніх рук», — сказав він

«Ілюзія робить кожну конкретну утопію відчутною»

Спіть, але не забудьте свої почуття

Здивуйте себе і виліпіть у всьому сенс

Пожирайте порожнечу своєю уявою

Повільно й тихо він заповнить ваші причини

Між бочками

Повний обов'язку

Аромат легкого дощу

Сарай

мого батька

Притулок для відпочинку

На просоченому повітрі

Від втоми

Вгорі на полях енергія повернулася

З пагорба

Його ліхтар

Вночі він складав компанію

Я захоплено слухаю слабкі голоси вечора

Я шукаю в сьогоденні відчуття свого вчорашнього і мого завтра

Спіть, але не забудьте свої почуття

Здивуйте себе і виліпіть у всьому сенс

Пожирайте порожнечу своєю уявою

Повільно й тихо він заповнить ваші причини