Myren - Finntroll

Ett träsk en sumpmark så långt så ändlöst

Mina ögon kan ej tro

Fötter sjunka i gräsligt vatten

Knän nu täckas, skjortan suga

Kylan sprids, långsam svart

Torven tung, ingen värme

När foten stiga, vinden bita

Kölden tvingar foten åter ner

Ingen fast mark finns att skåda

Dessa mörka vatten mig nu täckt

Myr och mossa och köld här råda

Den klibbar fast i andens dräkt

Gråa träd, torra döda

Kvistar gamla stretar upp

Som stilla blixtar mot skyn här ritas

De står, betraktar då jag vandrar förbi

När jag nu nått kärrets kärna

Kan ej mera finna vägen bort

Ingen stig hemåt att hitta

De döda träden stirra blott

Till sist jag tar min yxa

Lyfter blicken i förakt

Vita kvistar, grå bark den tuggar, spräcker

Jag fäller dem i den gröna mossan så våta

Mäktiga pålverk ur träsket stiger

Visar sin form

En sista flamma fyller min kropp

Med den bygger jag mitt bleka hus

Yxa och man nu äntligen vila

Här står att ses en praktfull borg

Med torn av stockar eviga, hårda

Som nu stigit ur myrens sorg

Här står att ses en praktfull borg

Stockar som nu stigit ur myrens sorg

Болото болото поки що безмежне

Мої очі не вірять

Ноги тонуть у трав'янистій воді

Коліна прикриті, сорочка засмоктана

Холод поширюється, повільно чорний

Торф важкий, без тепла

Коли нога піднімається, вітер кусає

Холод знову опускає ногу

Не видно твердого ґрунту

Ці темні води тепер накрили мене

Тут панують і болото, і мох, і холод

Він прилипає до одягу духа

Сірі дерева, сухі мертві

Старі гілочки борються вгору

Тут наче накреслені сполахи на тлі неба

Вони стоять, дивлячись, як я проходжу повз

Коли я вже досяг ядра болота

Більше не можу знайти дорогу

Дороги додому не знайти

Сухі дерева просто дивляться

Нарешті я беру свою сокиру

Зневажливо піднімає погляд

Білі гілочки, сіру кору вона жує, тріскається

Я кидаю їх у зелений мох такими мокрими

З болота височіють могутні стовпи

Показує його форму

Останнє полум’я наповнює моє тіло

З нею я будую свій блідий дім

Сокира і людина тепер нарешті відпочивають

Тут можна побачити чудовий замок

З вежами колод вічні, тверді

Який тепер піднявся від жалоби мурашки

Тут можна побачити чудовий замок

Колоди, що тепер повстали з болотного горя