Field Of Sorrow - Falconer

The memory lingers on of the arrival of dawn

They saw the beacon aflame

Burning with sorrow for the lives that would be lost

And the troops went ashore

Sounds of drums filled the air

Towards the city they marched

Called all the young ones, called the old

Summoned the people to stand up and be bold

Fight a superior force for high society

Sheltered behind the walls

Holding the riches that forever could be lost

Outside the city gates

The peasant army fights on

Towards their imminent doom

Cross the Field of Sorrow children’s soul still cry

As an echo from the blackened day

Cross the Field of Sorrow

There are whispers and sighs

From burning anguish and dismay

From the protection of walls

Beheld the blood stained plains

Reeking of sacrifice’s shame

Children and cripples of the battle that was lost

Trembling hands open the gates

For the extortion of fire

As they had nowhere to hide

Fill up the barrels and chests with all your gold

Build me a throne to rest upon

Fear not the fate of the fallen

Hear not the cries of the crows

And so they sailed off with the gold

In the midst of the sea

They were caught by a storm

Both booty and crew’s lying deep

Пам’ять про прихід світанку

Вони побачили, як горить маяк

Горить від смутку за життя, яке було б втрачено

І війська вийшли на берег

Звуки барабанів наповнили повітря

Вони рушили до міста

Покликав усіх молодих, покликав старих

Закликав людей встати і бути сміливими

Боріться з вищою силою вищого суспільства

Прихований за стінами

Зберігання багатства, яке можна назавжди втратити

За міськими воротами

Селянське військо бореться далі

Назустріч їх неминучій загибелі

Переходьте Поле скорботи дитячі душі досі плачуть

Як відлуння з почорнілого дня

Перетніть поле скорботи

Чути шепіт і зітхання

Від пекучої муки й жаху

Від захисту стін

Бачив заплямлені кров’ю рівнини

Смердить ганьбою жертви

Діти та каліки програної битви

Тремтячі руки відкривають ворота

За вимагання вогню

Оскільки їм не було де сховатися

Наповніть бочки й скрині всім своїм золотом

Побудуй мені трон, на якому спочиватиму

Не бійтеся долі загиблих

Не чуйте криків ворон

І вони відпливли із золотом

Серед моря

Їх застав шторм

І здобич, і команда лежать глибоко