Per Tyrssons Döttrar I Vänge - Falconer

Per Tyrssons döttrar i Vänge.

Kaller var deras skog.

De sovo en sömn för länge.

Medan skogen han lövas.

Först vaknade den yngsta,

Så väckte hon upp de andra

Så satte de sig på sängestock

Så flätade de varandras lock

Så togo de på sina silkesklär

Så gingo de sig åt kyrkan

När som de kommo på Vänga lid

Där mötte de tre vallare

«Säg viljen I bli vallareviv

Eller viljen I mistra era unga liv?»

«Ej vilja vi blie vallareviv

Hellre vi miste vårt unga liv.»

De högg deras huvu’n på björkestock,

Så rann där strax tre källor opp

Kropparna grovo de ner i dy,

Kläderna buro de fram till by

När som de kommo till Vänga gård

Ute för dom fru Karin står

«Och viljen Ni köpa silkessärkar,

Som nio jungfrur har stickat och virkat?»

«Lös upp edra knyten och låt mig se,

Kan hända jag känner dem alla tre.»

Fru Karin sig för bröstet slår

Och upp till Per Tyrsson i porten hon går.

«Det håller tre vallare på vår gård

De haver gjort av med döttrarna vår.»

Per Tyrsson tar sitt svärd i hand

Så högg han ihjäl de äldsta två

Den tredje fråga han innan han slog:

«Vad heter er fader och mor?»

«Vår fader Per Tyrsson i Vänge,

Vår moder fru Karin i Skränge.»

Per Tyrsson han går sig åt smedjan,

Han lät smida sig järn om midjan

«Vad ska vi nu göra för syndamen?»

«Vi ska bygga upp en kyrka av kalk och sten!»

«Den kyrkan ska heta Kärna.»

Kaller var deras skog

«Den ska vi bygga upp så gärna»

Medan skogen han lövas

Дочки Пер Тирссона у Ванге.

Холодний був їхній ліс.

Вони спали занадто довго.

Поки ліс покидає.

Спочатку прокинувся наймолодший,

Так вона розбудила інших

Потім сіли на тумбочку

Потім заплітали один одному кришки

Тому вони одягнули свій шовковий одяг

Тож вони пішли до церкви

Коли вони прибули до Vänga Lid

Там вони зустріли три вали

«Скажи волю, ти станеш валларевів

Або ти втратиш своє молоде життя?»

«Ми не хочемо бути валларевівами

Ми б краще втратили своє молоде життя».

На березовому запасі ріжуть голови,

Тоді з’явилися лише три джерела

Тіла вкопали їх у багнюку,

Понесли одяг у село

Коли вони прийшли на ферму Венга

Перед ними стоїть місіс Карін

«І купиш ти шовкові хустки,

Як дев’ять дівчат, які в’яжуть спицями та гачком?»

«Розпусти свої вузли і дай мені побачити,

Можливо, я знаю їх усіх трьох».

Пані Карін гладить її по грудях

І до Пер Тирссона біля воріт вона йде.

«На нашому хуторі є три вали

Вони позбулися наших дочок».

Пер Тирссон бере свій меч у руку

Тоді він убив двох найстарших

Третє запитання, яке він поставив перед ударом:

— Як звати твого батька й матір?

«Наш батько Пер Тирссон у Ванге,

Наша мати, пані Карін у Скренге.»

За Тирссоном він йде до кузні,

На талії у нього було залізо

«Що нам тепер робити за гріх?»

«Збудуємо церкву з вапна та каменю!»

— Цю церкву треба називати Ядро.

Холодний був їхній ліс

«Ми будемо раді його побудувати»

Поки ліс він покидає