Skula, Skorpa, Skalk - Falconer

Years of famine and years of sigh

Reaps our land that fell from crest

Creatures, serfs and men hanged high

Yet no remedy

What will ever please our Gods?

Gather the chiefs and sages

What will save the tomorrow

From these Dark Ages

Slay and sacrifice our king

Coat the statues with noble blood

Intensify the holy smoke

With a royal lamb

Now neither your braves, your wise nor gold

So far renowned

Will be of aid now as the doomsday call

Now you must rise up to show the steel

Courage of your heart

And soon you’ll raise your horn in Valhalla’s hall

Skula, Skorpa, Skalk

En man han tjänt herr lagers gård

I sommar, vinter år för år

Säg mig, vem sörjer nu för dig?

För slit och släp under himmel grå

Han blott sitt bröd som löning får

Säg mig, vem sörjer nu för dig?

Så kommer hastigt budet in:

— Vår herre lägrar dotra din!

Säg mig, vem sörjer nu för dig?

Och trällen nu genom dörren steg

Han lämna plogen vid årkerns teg

Säg mig, vem sörjer nu för dig?

— Herr lager hör nu mina ord

Min doter till din hora gjord

Säg mig, vem sörjer nu för dig?

Och lager sa i vredesmod:

— Du värnar ej om ditt trälablod

Säg mig, vem sörjer nu för dig?

Varken öl eller vin dig ämnat

Ej heller ägorätt

Dock Skula, Skorpa, Skalk

Träl visste ej ett ord utav

Förrns strupen hans var skuren av

Säg mig, vem sörjer nu för dig?

— Det här är nog för bot idag

Och dotra tar jag vid behag

Säg mig, vem sörjer nu för dig?

— Kom jag ska visa dig min rätt

Att trösta dej på valfritt sätt

Säg mig, vem sörjer nu för dig?

«O tack!»

Han sa med gråtmild röst

Och stötte kniven uti hans bröst

— Säg mig, vem sörjer nu för dig?

Голодні роки і роки зітхань

Жне нашу землю, що впала з гребені

Істоти, кріпаки і чоловіки висіли високо

Але ніякого засобу

Що коли-небудь порадує наших богів?

Зберіть вождів і мудреців

Що врятує завтрашній день

З цих темних віків

Убий і принеси в жертву нашого короля

Облийте статуї благородною кров'ю

Підсилюйте святий дим

З королівським ягнятком

Тепер ні твоїх хоробрих, ні мудрих, ні золотих

Поки що відомий

Буде в нагоді зараз, коли кличе судний день

Тепер ви повинні піднятися, щоб показати сталь

Мужність твого серця

І незабаром ти піднімеш свій ріг у залі Валгалли

Скула, Скорпа, Скальк

Людина, яку він обслуговував на фермі містера Лагерса

Влітку, взимку з року в рік

Скажи мені, хто зараз про тебе піклується?

Для зносу під небом сірим

Він отримує лише свій хліб у нагороду

Скажи мені, хто зараз про тебе піклується?

Тоді пропозиція надходить швидко:

- Господь наш таборує вашу дочку!

Скажи мені, хто зараз про тебе піклується?

І раби ступили через двері

Він залишає плуг на краю ковчега

Скажи мені, хто зараз про тебе піклується?

— Тепер пан Лагер чує мої слова

Моя дочка з твоєю повією

Скажи мені, хто зараз про тебе піклується?

І Лагер сказав у гніві:

— Ви не захищаєте свою дерев’яну кров

Скажи мені, хто зараз про тебе піклується?

Ні пива, ні вина ти не мав на меті

Не стосується і власності

Док Скула, Скорпа, Скальк

Тралл не знав ні слова

Перед тим, як йому перерізали горло

Скажи мені, хто зараз про тебе піклується?

— Це, мабуть, сьогодні ліки

А дочку беру за бажанням

Скажи мені, хто зараз про тебе піклується?

— Дозвольте мені показати вам своє право

Щоб утішати вас будь-яким способом

Скажи мені, хто зараз про тебе піклується?

"О, спасибі!"

— сказав він ридаючим голосом

І встромив ножа йому в груди

- Скажи, хто зараз про тебе піклується?