La cavale - FAF LARAGE

Ok, on va enregistrer votre déposition.

Samedi 17 Janvier 1998, 5h37 du matin… Allez-y.

Hier matin je crisais, avais un rendez-vous, trop de pression

Pour un job après un an de galère, fais pas l’con

Ce coup-ci je le sens, s’il faut faire du rentre-dedans

Pas peur des longs déplacements,

sportif comme ils le demandent

Embauchésur le champ par une meuf, un top

En plus j’avais la côte, passer le week-end avec cette grosse

La condition étant de commencer àl'instant

Partant, je prends les devants «Hey, c’est oùqu'il faut se rendre?»

«Attends c’est loin d’ici"qu'elle me dit

«Faut aller voir le boss, si tu conviens après on fait la fête, fils.»

Chaud, le gros lot, le boulot et la go

Dans sa BM, tout le trajet j’y ai pensé, hey mec

Làj'réalise oùje me trouve, dans les bois

Genre «Twin Peaks», bien paumé, j’ai les foies

En route pour un séminaire de bourges, je bouge, écoutes

Rien àfoutre, du moment qu’ils m’payent j’approuve

C'était une sorte de manoir, un truc sinistre… Enfin moi c’est

Mon job qui m’intéressait de toute façon.

Bon j’dois dire que

la meuf… enfin…

On y arrive, drôle d’endroit et des tours on guette

En effet des reflets paraissent en haut au coin des fenêtres

Une grande cour, autour des bois, au centre la bâtisse

Un truc restauré, lugubre et froid, un triste édifice

L’orage menaçant, éclairs foudroyants en guise de bienvenue

Faf Larage àfond dans sa voiture

Elle au volant me dit «T'inquiète, je m’occupe de tout

Va te reposer ou mange, après on a la nuit pour nous

Un coq en pâte, costard, cigare, ça va,

Maintenant je suis prêt pour être présentélà

A la reception, trop de monde, j’avais

Pas prévu tous ces regards intrigués

Drôle de réception…bizarre, la salle et tout, lugubre,

Tout le monde me regardait… heu…bizarre,

enfin j’sais pas… comme un trophée

Dans la pièce 20 invités, j’ai notéet ils me testent

Si ça sent le fric?

Fils ça en est bourré, cette

Situation me gênait au début

Et la meuf, oùelle est?

Je sais plus elle a disparu

Mon cul!

Me v’là, siégeant au milieu de la finance

Partageant le homard aux chandelles avec la vieille France

Discours déchaîné, au sommet, la société

Comme ils la voyaient, et l'économie mal gérée

Et moi làj'étais excédé, prêt àexploser

Leur philosophie m’a dégouté, ces cons méprisaient le monde

Et j’ai tout de suite pris parti pour les miens

J’ai pas àavoir honte si j’ai pas de blé, pas de boulot

Enclin àaller plus loin, filade s’il le faut

Les poings serrés…

Putain des nerfs j’en shoote un, j’en plie un

Me débat, envoie les pieds, les mains, la tête

Afin de me créer une brêche, j’en défonce un

Réaliser enfin le vrai visage de mes hôtes

Ma faute?

être venu ici sans mes potes

En fait, ces mecs y profitent.

Si t’as pas de blé, t’es rien pour eux.

Après j'étais énervéet je sais pas ce qui s’est passé.

Je me suis évanoui, puis plus rien… j'sais pas…

Ils ont dûme droguer en fait… j'pense.

Le réveil, un cauchemar

Et la pluie donne le ton si je flanche aah

dans les bois, àtravers les branches d’arbre

La lumière filtre et c’est le drame

Au loin, j’entends les chiens et les moteurs qui braillent

Simple chasse àl'homme, pire un truc de fou

Une attraction pour eux, un bon coup

Et je cours pour ma survie

Durant la nuit et boue et agonie

J’ai esquivéun tir, buter un molosse, dire

Que c’est eux ou moi, en premier j’ai flippé, couru

Puis décidéque ma peau serait chère payée

Riposter, envisager un plan, je reviens en force et

Chut, un bruit dans mon dos… et d’un

Un vieux qui faisait du zèle, naïf àl'écart

J’ai héritéd'un fusil, d’une radio, d’une lampe et d’une carte

J’ai pris contact àsa place sur la nationale

Environ à500 m de là, «j'ai eu ce salaud les gars"et

Essouflé, 10 minutes après je vois les phares sur la route…

Et là, il y a une voiture qui a explosé, la panique,

J’en ai profitépour m'échapper vite fait, et voilàj'ai atterri ici…

Faut faire quelque chose, faut les coincer,

Y’a des fous qui font des safaris avec des types comme moi.

Bien on va en rester là, on a tout ce qu’il faut bougez pas

Je vais vous envoyer quelqu’un…

Qu’est-ce qu’on en fait chef?

Boucle-le, ce soir, je vais le ramener au chateau.

Добре, ми приймемо вашу заяву.

Субота, 17 січня 1998 року, 5:37 ранку... Давайте.

Вчора вранці я кричала, була побачення, занадто сильний тиск

Щоб отримати роботу після року неприємностей, не будь дурним

Цього разу я це відчуваю, якщо тобі доведеться зайти всередину

Не боїться далеких поїздок,

спортивний, як вони просять

Найняла на місці дівчина, топ

Крім того, я мав ребро, проводячи вихідні з цим великим жиром

Умова – почати зараз

Виходячи, беру на чолі "Гей, куди це йти?"

«Зачекай, це далеко звідси», — сказала вона мені

«Іди до начальника, якщо ти згоден після нашої вечірки, синку».

Гаряче, джекпот, робота і вперед

У його BM, весь час, як я думав про це, гей, чоловіче

Там я розумію, де я, в лісі

Як «Твін Пікс», ну пропав, у мене печінки

По дорозі на буржуазний семінар я рухаюся, слухаю

Не хвилюйся, поки мені платять, я схвалюю

Це був якийсь особняк, якась моторошна річ... У всякому разі, я

Моя робота, яка мене зацікавила.

Ну, я повинен сказати

дівчина, нарешті...

Ми добираємося, кумедне місце і вежі чекають

Справді, у верхньому куті вікон з’являються відблиски

Великий двір, навколо ліс, в центрі будівля

Відреставрована річ, похмура й холодна, сумна будівля

Загрозлива гроза, блискавка, що гріми, як привітання

Фаф Лараж у своїй машині

Вона за кермом каже: «Не хвилюйся, я все подбаю

Іди відпочити чи поїсти, тоді у нас буде ніч

Півень, костюм, сигара, це добре,

Тепер я готовий бути там представленим

На ресепшені у мене було дуже багато людей

Не очікував усіх цих заінтригованих поглядів

Смішний прийом... дивно, кімната і все, похмура,

Всі дивилися на мене... хм... дивно,

ну не знаю... як трофей

У кімнаті я помітив 20 гостей, і вони мене випробовують

Якщо це пахне готівкою?

Сину, тут повно цього

Ситуація мене турбувала спочатку

А дівчина, де вона?

Я вже не знаю, що вона зникла

Моя дупа!

Ось я сиджу посеред фінансів

Спільний омар при свічках зі старою Францією

Розв'язана мова, на вершині, суспільство

Як вони бачили, і безгосподарне господарство

І я був приголомшений, готовий вибухнути

Їхня філософія викликала у мене огиду, ці ублюдки зневажали світ

І я одразу став на свою сторону

Мені не соромно, якщо в мене немає пшениці, немає роботи

Схильний йти далі, втікати, якщо потрібно

Стиснули кулаки...

Прокляті нерви я один знімаю, один згинаю

Боріться зі мною, посилайте ноги, руки, голову

Щоб створити пролом, я його розбиваю

Нарешті я зрозумів справжнє обличчя своїх господарів

Моя провина?

прийшов сюди без друзів

Насправді, ці хлопці цим користуються.

Якщо у вас немає пшениці, ви для них ніщо.

Згодом я був розлючений і не знаю, що сталося.

Я знепритомнів, потім нічого... не знаю...

Вони, мабуть, вживали наркотики... я думаю.

Прокинувшись, кошмар

І дощ задає тон, якщо я здригнуся

в лісі, крізь гілки дерев

Світлофільтри, і це драма

Вдалині я чую, як реють собаки й двигуни

Просте полювання, гірше божевілля

Атракціон для них, гарний удар

І я біжу заради свого виживання

Крізь ніч, бруд і агонію

Я ухилився від пострілу, вбив собаку, сказав

Чи то вони, чи я, спочатку я злякався, побіг

Тоді вирішив, що моя шкіра буде дорого заплатити

Відбивайся, обміркуй план, я повернуся сильним і

Тихо, шум за спиною... і а

Ревний, наївний, відсторонений старий

Я отримав у спадок пістолет, радіо, лампу і карту

Я зв’язався з ним на національному

Приблизно за 500 ярдів звідти: «Я отримав цього виродка» і

Задихавшись, через 10 хвилин бачу на дорозі фари...

І є машина, яка вибухнула, паніка,

Я скористався можливістю швидко втекти, і тут я приземлився...

Треба щось робити, загнати їх у кут,

Є божевільні люди, які ходять на сафарі з такими хлопцями, як я.

Ну, ми залишимо це на цьому, у нас є все, що вам потрібно, не рухайтеся

Я пришлю тобі когось...

Що ми робимо з цього, шефе?

Пристебніть його, сьогодні ввечері я відвезу його назад у замок.