J'accuse - FAF LARAGE

«Faf Larage»

«Et le groupe IAM»

J’accuse les rusés, voleurs déguisés

Grisés, par le pouvoir

De grands sourires qui vont te rassurer

Qui te font bosser jusqu'à ta mort et encore

Même là faut raquer fort si avant ça le travail n’a pas tué ton corps

D’avoir fait de nous des marionnettes sans têtes amorphes, des choses

Sourdes et muettes, de faire en sorte que ce soit les mêmes qui morflent

J’accuse la vie d'être cupide et les poches vides de trop souvent l'être

Et ces barils qui valent plus que l'être

J’accuse les voleurs déguisés

Les lames aiguisées, une flamme attisée

La risée du monde

Et nous on brandit notre coupe fiers

En bas elle est pleine et on manque de bols à la soupe populaire

J’accuse les rusés d’faire du cash sur des os blanchis

Par le soleil au Congo, j’accuse les lâches qui courbent le dos

Ceux qui frappent le petit par peur du gros, le manque de couleurs aux infos

La panse grasse des blaireaux et ce putain de Loto

J’accuse les dieux des moissons de ne pas faire de vos semences un boomerang

Celui de la vengeance, donc pas de chance, j’accuse la masse de somnolence

J’accuse le manque de temps entre le berceau et l’tombeau

J’accuse le ciel, trop haut, de faire la sourde oreille

J’accuse, j’accuse, j’accuse le vent, j’accuse tout le temps

Je sais parfois j’abuse, mais c’est mon taf, alors j’accuse

J’accuse ceux d’en haut, les gros qui s’en foutent

De ce qu’il y a en bas, tellement ils sont froids

En bas, y a nous et les nôtres, qu’est ce que ça représente?

S’ils se moquent de nos conditions de vie, ils glandent

Que dalle, ils se prennent pour Dieu, qui il y a

Au dessus de eux?

À part les cieux, un vide un écho

Des lamentations, des cris et des pleurs

Des tableaux d’horreur, sans vie ni couleur

«La loi tombe en ruines»

«Le haut de la société s’abâtardit et dégénère»

Si on accuse, la ruse on l’a pas crée

Qui abuse ici?

J’use du mic, juge du mic, la nature humaine se détruit

La vie, la rue, notre avis se rue

Y’a trop d’impunis, fataliste je le suis, averti

J’accuse le mic d’avoir trahi ma cause

J’sais j’abuse parfois le soir des bonnes choses

Mais j’accuse le coup comme j’pleure mes morts sur la Nationale

J’accuse les bourges d’comploter à l'échelon national

J’accuse les juges eux-mêmes de passion, de peser partiaux

J’accuse la porte fermée quand j’crevais dans le patio

Et ouais j’accuse frère, tous ces cons d’me stresser d’me faire

Des crises de spasme, paraît-il c’est le cancer qui m’guette

J’accuse quelques MCs vils d'être des civils

Y a plus de condés dans l’rap que dans les putains de rues d’ma ville

Plus d’ingrats et de traîtres qu’ailleurs, d’une traite j’affirme sec

Comme Kadhafi je fais confiance qu’aux femmes

D’ailleurs je reflète, le chrétien dans la nef, naïfs en bref

Une nouvelle génération bernée par le soleil invincible

Sans chef d’accusation, on m’vise car gras d’monde je bousille

Tu sais qu’on le veut tous le cul dans le jacuzzi

J’les accuse ces chiens d’envoyer les mêmes en CAP

Puis saper au ballon directe «tneket !»

dès que l’un se fait happer

J’accuse, jacasse, je casse et je cause, c’est vrai

J’veux refaire une histoire déjà close frère

J’accuse leur putain de fric d’infecter le monde

Où un gosse vend sa pureté à un gros lard immonde

À chaque seconde y a pas une poignée de billets

Qui génère pas un conflit, on se salit pour un profit

J’accuse le pouvoir d'être le phare, fantôme de la gloire

Le fléau qui veut ronger l’espoir

J’accuse les soi-disant détendeurs du savoir

Dont l’orgueil voudrait nous faire suivre leur voie

J’accuse les naïfs, les nostalgiques du fascisme

Les recrues de la bêtise qui nous haïssent

«Coupable», Mesdames et Messieurs les jurés un seul verdict

Pour rassurer les masses: leur dire qu’en bas on existe

Si on accuse, la ruse on l’a pas crée

Qui abuse ici?

J’use du mic, juge du mic, la nature humaine se détruit

La vie, le rue, notre avis se rue

Y’a trop d’impunis, fataliste je le suis, averti

«Avec la hargne»

«Faf Larage»

«Et le groupe IAM»

«Je représente»

«Le peuple qui a sur le dos les marques de la servitude et dans le cœur,

les préméditations du génie»

«Фаф Лараг»

"І IAM Group"

Я звинувачую підступних, замаскованих злодіїв

П'яний, від влади

Великі посмішки, які заспокоять вас

Хто змушує вас працювати, поки ви не помрете, а потім

Навіть тоді доведеться сильно молоти, якщо до цього робота не вбила ваше тіло

За те, що перетворили нас на аморфних безголових маріонеток

Глухонімі, переконайтеся, що це ті самі, що кусаються

Я звинувачую життя в жадібності, а порожні кишені – у тому, що це занадто часто

І ці бочки, які варті більше, ніж бути

Я звинувачую переодягнених злодіїв

Загострені леза, роздуване полум'я

Посмішка світу

І ми гордо махали чашками

Унизу повно, а миски для супової кухні закінчуються

Я звинувачую лукавих у тому, що вони заробляють на вибілених кістках

На сонці в Конго я звинувачую боягузів, які схиляють спини

Ті, хто б'є малого, боячись великого, відсутність кольору в новинах

Товстий черево борсуків і цього довбаного Лото

Я звинувачую богів врожаю за те, що вони не зробили твоє насіння бумерангом

Це помста, тому не пощастило, я звинувачую масу сонливість

Я звинувачую брак часу між колискою і могилою

Я звинувачую небо, занадто високе, у тому, що він глухий

Я звинувачую, я звинувачую, я звинувачую вітер, я звинувачую весь час

Я знаю, що іноді ображаю, але це моя робота, тому я звинувачую

Звинувачую тих згори, товстих, яким байдуже

З того, що там внизу, вони такі холодні

Там внизу ми і наші, що це означає?

Якщо їм байдуже про наші умови життя, вони лазять

На біса вони себе приймають за Бога, який є

Над ними?

Крім небес, порожнеча луна

Плач, крик і плач

Картини жахів, неживі й безбарвні

«Закон руйнується»

«Верхівка суспільства дегенерує і вироджується»

Якщо ми звинувачуємо, то фокус не ми створили

Хто тут зловживає?

Я користуюся мікрофоном, суджу по мікрофону, людська природа сама себе руйнує

Життя, вулиця, наша думка – вулиця

Я занадто багато безкарних, фаталістів, попереджали

Я звинувачую мікрофон у зраді моєї справи

Я знаю, що іноді вночі зловживаю хорошими речами

Але я звинувачую цей удар, оплакуючи свою смерть, на National

Я звинувачую буржуа в змові на національному рівні

Я звинувачую самих суддів у пристрасті, у частковості

Я звинувачую зачинені двері, коли я вмирав у патіо

І так, я звинувачую брата, усіх цих ідіотів у тому, що вони напружують мене

Напади спазму, здається, це рак спостерігає за мною

Я звинувачую деяких мерзенних МС у тому, що вони цивільні

У репу більше поліцейських, ніж на проклятих вулицях мого міста

Більше неблагодарних і зрадників, ніж деінде, одним подихом я кажу сухий

Як і Каддафі, я довіряю тільки жінкам

До того ж я розмірковую, християнин у наві, коротше наївно

Нове покоління, обдурене непереможним сонцем

Без звинувачень вони націлені на мене, тому що товстих людей я обдурю

Ви знаєте, ми всі хочемо, щоб його дупа була в гарячій ванні

Я звинувачую їх у тому, що вони відправили тих самих собак до CAP

Потім підірвати прямий м'яч "тнекет!"

як тільки когось спіймають

Я звинувачую, балакаю, ламаю і викликаю, це правда

Я хочу переробити історію вже закритого брата

Я звинувачую їхні прокляті гроші в тому, що вони заразили світ

Де дитина продає свою чистоту брудному товстуну

Кожної секунди немає квитків

Хто не породжує конфлікту, той брудниться заради наживи

Я звинувачую силу в тому, що вона є маяком, привидом слави

Бич, що хоче вигризти надію

Я звинувачую так званих розповсюджувачів знань

Чия гордість хотіла б, щоб ми йшли їхнім шляхом

Я звинувачую наївних, ностальгійних за фашизмом

Новобранці дурості, які нас ненавидять

«Винні», пані та панове присяжні, один вердикт

Щоб заспокоїти маси: скажіть їм, що нижче ми існуємо

Якщо ми звинувачуємо, то фокус не ми створили

Хто тут зловживає?

Я користуюся мікрофоном, суджу по мікрофону, людська природа сама себе руйнує

Життя, вулиця, наша думка – вулиця

Я занадто багато безкарних, фаталістів, попереджали

«З гнівом»

«Фаф Лараг»

"І IAM Group"

"Я представляю"

«Люди, які мають знаки неволі на своїх спинах і в серцях,

задуми генія»