La città vecchia - Fabrizio De André

Nei quartieri dove il sole del buon Dio non dà i suoi raggi

ha già troppi impegni per scaldar la gente d’altri paraggi

una bimba canta la canzone antica della donnaccia

quel che ancor non sai tu lo imparerai solo qui fra

le mie braccia.

e se alla sua età le difetterà la competenza

presto affinerà le capacità con l’esperienza

dove sono andati i tempi d’una volta, per Giunone,

quando ci voleva per fare il mestiere anche un po'

di vocazione?

Una gamba qua, una gamba là, gonfi di vino

quattro pensionati mezzo avvelenati al tavolino

li troverai là col tempo che fa estate e inverno

a stratracannare, a stramaledir le donne, il tempo

ed il governo.

Loro cercan là la felicità dentro al bicchiere

per dimenticare d’esser stati presi per il sedere

ci sarà allegria anche in agonia col vino forte

porteran sul viso l’ombra d’un sorriso tra le braccia

della morte.

vecchio professore, cosa vai cercando in quel portone

forse quella che sola ti può dare una lezione

quella che di giorno chiami con disprezzo pubblica moglie

quella che di notte stabilisce in prezzo alle tue voglie.

Tu la cercherai, tu la invocherai più di una notte,

ti alzerai disfatto rimandando tutto al ventisette

quando incasserai e delapiderai mezza pensione

diecimila lire per sentirsti dire micio bello e bamboccione.

Se t’inoltrerai lungo le calate dei vecchi moli

in quell’aria spessa carica di sale gonfia di odori

lì ci troverai i ladri gli assassini e il tipo strano

quello che ha venduto per tremila lire sua madre a un nano.

Se tu penserai e giudicherai da buon borghese

li condannerai a cinquemila anni più le spese

ma se capirai, se li cercherai fino in fondo

se non sono gigli son pur sempre figli

vittime di questo mondo.

В околицях, де добре Боже сонце не дає своїх променів

у нього вже занадто багато зобов’язань, щоб підігрівати людей з інших країн

маленька дівчинка співає пісню старої жінки

те, чого ви ще не знаєте, ви дізнаєтеся лише між цим

мої руки.

і якщо у вашому віці, тобі бракує навичок

незабаром він вдосконалить свої навички з досвідом

Куди поділися минулі часи для Юнони,

коли для виконання роботи знадобилося навіть трохи 

покликання?

Нога тут, нога там, набрякла від вина

четверо напівотруєних пенсіонерів за столом

ви знайдете їх там у літню та зимову погоду

пити, проклинати жінок, час

і уряд.

Вони шукають щастя в склянці

забути, що їх прийняли за дупу

буде радість і в агонії з міцним вином

вони нестимуть на руках тінь посмішки на обличчі

смерті.

старий професоре, що ви шукаєте в цих дверях

можливо, той, який єдиний може навчити вас уроку

ту, яку ви протягом дня зневажливо називаєте своєю публічною дружиною

той, що вночі встановлює ціну вашим бажанням.

Ти будеш її шукати, ти будеш викликати її не одну ніч,

ви встанете виснажені і відкладете все до двадцять сьомого

коли ви отримуєте готівку та вичерпуєте напівпансіон

десять тисяч лір, щоб почути, як ти кажеш, гарне кошеня і велика дитина.

Якщо продовжити вздовж старих доків

у цьому густому повітрі, повному солі, насиченому запахами

там ви знайдете злодіїв, убивць і диваків

той, хто продав свою матір карлику за три тисячі лір.

Якщо ви думаєте і судите як добрий буржуа

ви засудите їх до п'яти тисяч років плюс витрати

але якщо ви зрозумієте, якщо ви дослідите їх до кінця

якщо вони не лілії, вони все ще діти

жертви цього світу.