Carlo martello - Fabrizio De André

Re Carlo tornava dalla guerra

lo accoglie la sua terra cingendolo d’allor.

Al sol della calda primavera

lampeggia l’armatura del Sire vincitor.

Il sangue del Principe e del Moro

arrossano il cimiero d’identico color

ma pi che del corpo le ferite

da Carlo son sentite le bramosie d’amor.

«Se ansia di gloria, sete d’onore

spegne la guerra al vincitore

non ti concede un momento per fare all’amore.

Chi poi impone alla sposa soave

di castit la cintura ahim grave

in battaglia pu correre il rischio di perder la chiave».

Cos si lamenta il re cristano

s’inchina intorno il grano, gli son corona i fior.

Lo specchio di chiara fontanella

riflette fiero in sella dei Mori il vincitor.

Quand’ecco nell’acqua si compone

mirabile visione il simbolo d’amor

nel folto di lunghe trecce bionde

il seno si confonde ignudo in pieno sol.

«mai non fu vista cosa pi bella

mai io non colsi siffatta pulzella»

disse re carlo scendendo veloce di sella.

«Deh, cavaliere non v’accostate

gi d’altri gaudio quel che cercate

ad altra pi facile fonte la sete calmate».

Sorpreso da un fare s deciso

sentendosi deriso re Carlo s’arrest

ma pi dell’onor pot il digiuno

fremente l’elmo bruno il sire si lev.

Codesta era l’arma sua segreta

da Carlo spesso usata in gran difficolt

alla donna apparve un gran nasone

un volto da caprone, ma era Sua Maest.

«Se voi non foste il mio sovrano»

Carlo si sfila il pesante spadone

«non celerei il disio di fuggirvi lontano.

Ma poich siete il mio signore»

Carlo si toglie l’intero gabbione

«debbo concedermi spoglia ad ogni pudore».

Cavaliere lui era assai valente

ed anche in quel frangente d’onor si ricopr

e giunto alla fin della tenzone

incerto sull’arcione tent di risalir.

Veloce lo arpiona la pulzella

repente una parcella presenta al suo signor

«deh, proprio perch voi siete il sire

fan cinquemila lire, un prezzo di favor».

«E' mai possibile, porco d’un cane,

che le avventure in codesto reame

debban risolversi tutte con grandi puttane.

Anche sul prezzo c' poi da ridire

ben mi ricordo che pria di partire

v’eran tariffe inferiori alle tremila lire».

Ci detto, ag da gran cialtrone

con balzo da leone in sella si lanci

frustando il cavallo come un ciuco

tra i glicini e il sambuco il re si dilegu.

Re Carlo tornava dalla guerra

l’accoglie la sua terra cingendolo d’allor.

Al sol della calda primavera

lampeggia l’armatura del sire vincitor.

Король Карл повертався з війни

його земля вітає його, оточуючи його тим часом.

На сонці теплої весни

блимає обладунок переможного Сира.

Кров принца і мавра

вони червоніють гребінь того ж кольору

але більше, ніж рани тіла

від Карло відчувається тяга до кохання.

«Якщо ти прагнеш слави, прагнеш честі

гасить війну з переможцем

не дає тобі хвилини займатися любов'ю.

Хто потім на солодку наречену нав'язує

пояс цнотливості, на жаль, могила

у бою він може ризикувати втратити ключ».

Так скаржиться християнський король

пшениця кланяється навколо, квіти вінчають.

Прозоре дзеркало фонтану

гордо відображає переможця в сідлі маврів.

Коли він складається у воді

чудове бачення символу кохання

в гущі довгих русявих кіс

груди плутаються оголені на повному сонці.

«Ніколи не було бачимо прекраснішого

Я ніколи не ловив таку служницю "

— сказав король Карл, швидко вилазячи з сідла.

«Ой, лицарю, не підходь

те, що ти шукаєш, це вже інша радість

до іншого легшого джерела, втамуйте спрагу».

Здивований рішучим вчинком

почуваючись, що насміхали, король Карл зупинився

але більше ніж честь був піст

коричневий шолом тремтів, отець підвівся.

Це була його секретна зброя

часто використовував Карло з великими труднощами

у жінки з'явився великий ніс

козяча морда, але це була його величність.

«Якби ти не був моїм сувереном»

Карло знімає важкий меч

«Я б не приховував бажання втекти від тебе.

Але оскільки ти мій володар "

Карло знімає весь габіон

«Я повинен дозволити собі оголити всю скромність».

Лицар він був дуже здібний

і навіть у той момент честі він прикривався

і дійти до кінця битви

не знаючи, на яке сідло він намагався піднятися.

Покоївка швидко загарпунує його

покаятися посилку подарує своєму панові

«Де, саме тому, що ти є батьком

за п’ять тисяч лір, пільгова ціна».

«Чи можливо це колись, свиня собака,

ніж пригоди в цьому царстві

вони всі повинні бути вирішені з великими повій.

Також про ціну є що сказати

добре я пам'ятаю це перед від'їздом

були ставки нижче трьох тисяч лір».

Сказав нам, поводься як великий негідник

стрибати, як лев у сідлі

шмагати коня, як осла

між гліцинією і старійшиною зникає король.

Король Карл повертався з війни

його земля вітає його, оточуючи його тим часом.

На сонці теплої весни

блимає обладунок отця-переможця.