Il testamento - Fabrizio De André

Quando la morte mi chiamerà

forse qualcuno protesterà

dopo aver letto nel testamento

quel che gli lascio in eredità

non maleditemi non serve a niente

tanto all’inferno ci sarò già

ai protettori delle battone

lascio un impiego da ragioniere

perché provetti nel loro mestiere

rendano edotta la popolazione

ad ogni fine di settimana

sopra la rendita di una puttana

ad ogni fine di settimana

sopra la rendita di una puttana

voglio lasciare a Bianca Maria

che se ne frega della decenza

un attestato di benemerenza

che al matrimonio le spiani la via

con tanti auguri per chi c'è caduto

di conservarsi felice e cornuto

con tanti auguri per chi c'è caduto

di conservarsi felice e cornuto

sorella morte datemi il tempo

di terminare il mio testamento

datemi il tempo di salutare

di riverire di ringraziare

tutti gli artefici del girotondo

intorno al letto di un moribondo

signor becchino mi ascolti un poco

il suo lavoro a tutti non piace

non lo consideran tanto un bel gioco

coprir di terra chi riposa in pace

ed è per questo che io mi onoro

nel consegnarle la vanga d’oro

ed è per questo che io mi onoro

nel consegnarle la vanga d’oro

per quella candida vecchia contessa

che non si muove più dal mio letto

per estirparmi l’insana promessa

di riservarle i miei numeri al lotto

non vedo l’ora di andar fra i dannati

per riferirgleli tutti sbagliati

non vedo l’ora di andar fra i dannati

per riferirgleli tutti sbagliati

quando la morte mi chiederà

di restituirle la libertà

forse una lacrima forse una sola

sulla mia tomba si spenderà

forse un sorriso forse uno solo

dal mio ricordo germoglierà

se dalla carne mia già corrosa

dove il mio cuore ha battuto un tempo

dovesse nascere un giorno una rosa

la dò alla donna che mi offrì il suo pianto

per ogni palpito del suo cuore

le rendo un petalo rosso d’amore

per ogni palpito del suo cuore

le rendo un petalo rosso d’amore

a te che fosti la più contesa

la cortigiana che non si dà a tutti

ed ora all’angolo di quella chiesa

offri le immagini ai belli ed ai brutti

lascio le note di questa canzone

canto il dolore della tua illusione

a te che sei per tirare avanti

costretta a vendere Cristo e i santi

quando la morte mi chiamerà

nessuno al mondo si accorgerà

che un uomo è morto senza parlare

senza sapere la verità

che un uomo è morto senza pregare

fuggendo il peso della pietà

cari fratelli dell’altra sponda

cantammo in coro già sulla terra

amammo tutti l’identica donna

partimmo in mille per la stessa guerra

questo ricordo non vi consoli

quando si muore si muore soli

questo ricordo non vi consoli

quando si muore si muore soli.

Коли смерть кличе мене

може хтось протестуватиме

після прочитання в заповіті

що я залишаю йому в спадок

не проклинай мене, це марно

Я вже буду в пеклі

захисникам повій

Я звільнилася з роботи бухгалтера

тому що я спробував їх ремесло

інформувати населення

на кожні вихідні

над доходом повії

на кожні вихідні

над доходом повії

Я хочу залишити Б'янку Марію

хто дбає про порядність

почесна грамота

щоб прокласти їй шлях до заміжжя

з найкращими побажаннями для тих, хто там упав

щоб тримати себе щасливим і рогатим

з найкращими побажаннями для тих, хто там упав

щоб тримати себе щасливим і рогатим

сестра смерть дай мені час

завершити мою волю

дай мені час попрощатися

to revere дякувати

всі творці хороводу

біля ліжка вмираючого

Пане трунарю, послухайте мене трохи

кожен не любить свою роботу

вони не вважають це дуже хорошою грою

тих, хто спочиває з миром, засипле землею

і тому я маю честь

передаючи їй золоту лопату

і тому я маю честь

передаючи їй золоту лопату

для цієї відвертої старої графині

що більше не рухається з мого ліжка

щоб викорінити нездорову обіцянку

щоб зарезервувати мої лотерейні номери для неї

Я не можу дочекатися, щоб піти серед проклятих

повідомляти про них усіх неправильно

Я не можу дочекатися, щоб піти серед проклятих

повідомляти про них усіх неправильно

коли смерть питає мене

повернути їй свободу

може сльоза може тільки одна

це буде витрачено на мою могилу

може посмішка може лише одна

з моєї пам'яті воно проросте

якщо з моєї вже роз'їденої плоті

де колись билося моє серце

колись має народитися троянда

Я віддаю його жінці, яка пропонувала мені свої сльози

за кожен удар його серця

Дарую їй червону пелюстку кохання

за кожен удар його серця

Дарую їй червону пелюстку кохання

тобі, хто був найбільш суперечливим

куртизанка, яка не всім віддається

а тепер на розі тієї церкви

пропонують образи прекрасного і потворного

Залишаю ноти цієї пісні

Я співаю біль твоєї ілюзії

для вас, хто має пройти

змушені продати Христа і святих

коли смерть кличе мене

ніхто в світі не помітить

що людина померла безмовно

не знаючи правди

що людина померла, не помолившись

тікаючи від тягаря жалю

дорогі брати з іншого боку

ми співали хором уже на землі

ми всі любили одну жінку

тисяча нас пішла на ту саму війну

цей спогад не втішає

коли ти помреш, ти помреш сам

цей спогад не втішає

коли ти помреш, ти помреш сам.