Giugno '73 - Fabrizio De André

Tua madre ce l’ha molto con me

Perché sono sposatoo ed in più canto

Però canto bene e non so se tua madre

Sia altrettanto capace a vergognarsi di me

La gazza che ti ho regalato è morta

Tua sorella ha pianto: quel giorno non avevano fiori peccato

Quel giorno vendevano solo gazze parlanti

E speravo che avrebbe insegnato a tua madre

A dirmi «ciao, come stai?»

Insomma non proprio a cantare

Per quello ci sono già io come sai

I miei amici sono tutti educati con te

Però vestono in modo un po' strano

Mi consigli di mandarli da un sarto e mi chiedi:

«sono loro stasera i migliori che abbiamo?»

E adesso ridi e ti versi un cucchiaio di mimosa

Nell’imbuto di un polsino slacciato

I miei amici ti hanno dato la mano

Li accompagno

Il loro viaggio porta un po' più lontano

E tu aspetta un amore più fidato

Il tuo accendino sai io l’ho già regalato

E lo stesso quei due peli d’elefante

Mi fermavano il sangue

Li ho dati a un passante

Poi il resto viene sempre da sé

I tuoi «aiuto» saranno ancora salvati

Io mi dico è stato meglio lasciarci

Che non esserci mai incontrati

Твоя мама дуже сердита на мене

Тому що я одружений і до того ж співаю

Але я добре співаю і не знаю, чи твоя мама

Будь так само здатний соромитися мене

Сорока, яку я тобі дав, мертва

Твоя сестра плакала: того дня в них не було квітів гріха

Того дня продавали лише розмовних сорок

І я сподівався, що він навчить твою маму

Щоб сказати мені "привіт, як справи?"

Словом, співати не дуже

Тому я вже там, як ти знаєш

Усі мої друзі ввічливі до вас

Але одягаються вони трохи дивно

Ви порадите мені відправити їх до кравця і запитати мене:

— Вони найкращі, що ми маємо сьогодні ввечері?

А тепер смієшся і наливаєш собі ложку мімози

У воронці розстебнутий манжет

Мої друзі потиснули тобі руку

Я їх супроводжу

Їхня подорож заведе вас трохи далі

А ти чекаєш більш довіреного кохання

Ти знаєш, я вже дав твою запальничку

І те саме з тими двома слонячими волосками

Вони зупинили мою кров

Я дав їх перехожому

Тоді решта завжди приходить само собою

Ваша «допомога» все одно буде збережена

Я кажу собі, що краще покинути нас

Що ми ніколи не зустрічалися