Odem - Ewigheim

Bist schön wie der Morgen

So rein wie die See

Eine andere würd'ich nie wollen

Und bist meine Anmut

Nur du bist der Schnee

Den ich zieh

Und die Angst ist veronnen

Bist mein Stolz und mein Leid

Mein ewiglich Licht

Erhellst meinen Körper

Meinen Geist

Doch ohne dich sein

Nun mein Leben zerbricht

Und dies nur meine Liebe beweist

Ich hab dir den Atem genommen

Für die Ewigkeit

Hab ich so deine Liebe gewonnen

Gegen mein ewig Leid

Dir dafür in meinem Schmerze gegeben

Unendlicher Zeit

Werd ich von heut an geliebt dir vergeben

Bin für immer befreit

Hab so lange gesehnt

Mich auf dich gehetzt

Aus Furcht mein Gefühl zu besiegen

Am Ende nur mich

Und mein Eigen verletzt

Im Wahn unsere Bindung vertrieben

Doch von heut an wird’s anders

Ich glaub an die Zeit

Ich werde dir folgen, bestimmt!

Nur Tod ist vereint, vom Schmerze befreit

Und das Blut unserer Wunden gerinnt

Ich hab dir den Atem genommen

Für die Ewigkeit

Hab ich so deine Liebe gewonnen

Gegen mein ewig Leid

Dir dafür in meinem Schmerze gegeben

Unendlicher Zeit

Werd ich von heut an geliebt dir vergeben

Bin für immer befreit

Nun hab ich gesehen

Wie alles da geht und sollt’einfach mich nur besiegen

Doch warum und weshalb sollt' ich standhaft sein

Gegen all diese Lebenslügen

Betrogen, gehetzt, verhasst und gebeugt

Verseumt all den Tod und die Wut

Der Hass ist das Licht aus Liebe gezeugt

Nur er macht mir jeden Tag Mut

Ich hab dir den Atem genommen

Für die Ewigkeit

Hab ich so deine Liebe gewonnen

Gegen mein ewig Leid

Dir dafür in meinem Schmerze gegeben

Unendlicher Zeit

Und egoistisch zu sein ist zwar Eigenbetrug

Nicht grade fair doch mein einzig Geleit

Ти прекрасна, як ранок

Чисте, як море

Я б ніколи не хотів іншого

А ти моя милість

Тільки ти сніг

яку я малюю

І страх зник

Ти моя гордість і моя печаль

Моє вічне світло

запали моє тіло

мій дух

Але бути без тебе

Тепер моє життя розвалюється

І це лише доводить мою любов

Я перехопив у тебе подих

На вічність

Так я завоював твоє кохання?

Проти моїх вічних страждань

дана тобі в моєму болю

нескінченний час

Відсьогодні я прощатиму вам близьких

Я вільний назавжди

Так довго тужили

постави мене до себе

Через страх перемогти свої почуття

Зрештою тільки я

І зашкодив собі

Вигнаний з нашого уз у божевіллі

Але від сьогодні все буде інакше

Я вірю в час

Я обов'язково піду за тобою!

Тільки смерть єдина, звільнена від болю

І кров наших ран студить

Я перехопив у тебе подих

На вічність

Так я завоював твоє кохання?

Проти моїх вічних страждань

дана тобі в моєму болю

нескінченний час

Відсьогодні я прощатиму вам близьких

Я вільний назавжди

Тепер я побачив

Як там все йде і треба просто перемогти мене

Але чому і чому я маю бути непохитним

Проти всієї цієї брехні життя

Обманювали, турбували, ненавиділи і кланялися

Сумувати за всією смертю і люттю

Ненависть - це світло, породжене любов'ю

Тільки він щодня надає мені сміливості

Я перехопив у тебе подих

На вічність

Так я завоював твоє кохання?

Проти моїх вічних страждань

дана тобі в моєму болю

нескінченний час

А бути егоїстом – це самообман

Не зовсім справедливо, але мій єдиний супутник