Kinderwald - Ewigheim

In den Wipfeln mancher Bäume

Streift der Wind nicht nur Geäst

Hier und da ein Kinderleib

Der die Beinchen baumeln lässt

Sonnenstrahlen küssen Fleisch

Das gestern noch voll Leben war

Schaut man nur und riecht es nicht

Scheint, es schläft und träume gar

So wie einst in kleinen Betten

Als ich kam in kalter Nacht

Um alle in den Sack zu stecken

Habe sie hierher gebracht, und

Aufgeknüpft an langen Seilen

Brechen dicke Knoten Knochen

Jede Schlinge ein Genick

Hals für Hals ist durchgebrochen

Kindlein, Kindlein tief im Wald

Glaub mir, nichts ist bös gemeint

Ein Samen fiel zu tief im Ei

Bricht, tue ich nichts, die Welt entzwei

Kindlein, Kindlein tief im Wald

Glaub mir, nichts ist bös gemeint

Ich wünsch mir nur, dass Sonnenlicht

Auf Schmutz befreite Erde scheint

Jedes Kind ein Stück Natur

Ich hab es ihr zurück gegeben

Denn ein paar Jahre später nur

Führt ein Kind ein Menschenleben

Wird zum kleinen Teil der Rasse

Ohne Weg und frei von Zielen

Und es wird genau wie ich

Tag ein Tag aus mit Leben spielen

Kindlein, Kindlein tief im Wald

Glaub mir, nichts ist bös gemeint

Ein Samen fiel zu tief im Ei

Bricht, tue ich nichts, die Welt entzwei

Kindlein, Kindlein tief im Wald

Glaub mir, nichts ist bös gemeint

Ich wünsch mir nur, dass Sonnenlicht

Auf Schmutz befreite Erde scheint…

… wenn alle Äste dicht bestückt

Häng auch ich mich in den Wind

На верхівках деяких дерев

Вітер не просто чистить гілки

То там, то там дитяче тіло

Хто звисає ноги

Сонячні промені цілують тіло

Вчора було повне життя

Ти просто дивишся і не відчуваєш запаху

Здається, спить і навіть сниться

Як колись у маленьких ліжках

Коли я прийшов у холодну ніч

Посадити всіх у мішок

Привів її сюди, і

Прив’язаний на довгих мотузках

Розірвати товсті вузли кісток

Кожна петля шия

Шия за шию прорвалася

Діти, діти в глибині лісу

Повірте, нічого поганого немає

Насіння впало занадто глибоко в яйце

Зламає, я нічого не роблю, світ надвоє

Діти, діти в глибині лісу

Повірте, нічого поганого немає

Я бажаю тільки цього сонячного світла

На звільненій від бруду землі сяє

Кожна дитина частинка природи

Я повернув її їй

Бо лише через кілька років

Чи веде дитина людське життя

Стає невеликою частиною породи

Без шляху і без цілей

І буде як у мене

Граючи з життям день у день

Діти, діти в глибині лісу

Повірте, нічого поганого немає

Насіння впало занадто глибоко в яйце

Зламає, я нічого не роблю, світ надвоє

Діти, діти в глибині лісу

Повірте, нічого поганого немає

Я бажаю тільки цього сонячного світла

На звільненій від бруду землі сяє...

... коли всі гілки густо заселені

Я теж повісився на вітрі