Mon souffle - Eska

Mon premier souffle sur Terre s’est fait dans une paroi de verre aseptisée

Un tube dans la trachée artère

Loin d’la douceur d’une odeur ou d’un regard

Moi j’ai, depuis l’départ touché au cœur du désespoir

Ma jeunesse tapie dans les recoins d’une pièce

J’levais les yeux au ciel devant l’immensité de l’espace

J’n'étais qu’ce môme que l’on accuse d’un feu de détresse

Sachant qu'à la maison je n’ai jamais su trouver ma place

Ma différence dans ces instants m’a rendu seul

Entre la passion pour mes frères, leur aisance ou leur belle gueule

Mais moi j'étais celui que l’on considérait aimable

Celui qu’on appréciait, agréable mais discret à table

En plus de n'être que l’ombre de mon père

Chaque jour moi j’ai couru à perdre haleine derrière ma mère

Un seul souffle pour naître mais depuis cette image imparfaite m'éloigne encore

plus de vous autres

Avec le temps, mes ambitions sont à la baisse

J’me retrouve à 13 berges avec cette folle idée de prendre le large

Avec le vent, mes connaissances se font diverses

Entre lascars les plus barges, les p’tits bourgeois aux idées larges

Ce vide en moi toujours présent

J’ai cherché à combler cette abîme dans les regards les plus blessants

Et vite dépendant de la vie qu’on me donne

J’ai caché mon mal de vivre sans jamais ne parler à personne

Mais je souffre

Perdu dans ma tête je souffre

Et je souffre

Perdu dans ma tête je souffre

Mon second souffle m’a poussé à devenir un artiste

Enfin exister au travers de la musique

Et de là vous raconter ce que ce monde m’inspire

Et devenir ce à quoi la plupart des gens aspirent

Aussi, de cette vie j’ai voulu briser les normes

Ces interdits qui m’ont rendu non conforme

Et détourner vos regards à tout instant

Quitte à crier plus fort que les autres j’ai juré d'être présent

Mais tu sais les années passent et le dépit persiste

Et loin de tout espoir j’ai eu l’idée un jour de vivre de ma musique

Mais je ne suis vivant qu'à travers les néons

Je me meurs les projecteurs ont laissé place au néant

Sans vous je ne suis que ce gosse tremblant devant ses fautes

Devant cette angoisse a être moi devant les autres

J’ai pris ce disque comme l’image de tous mes doutes

Mais cette vie n’est plus la mienne

Mais celle d’un homme à bout de souffle

Celle d’un homme a bout de souffle

Perdu dans ma tête

Je souffre

Celle d’un homme a bout de souffle

Mon dernier souffle sera pour toi

Toi ma vie qui loin du monde et de ses égards m’a permis de rester en vie

Oui toi couverte de mon cœur et de ses douleur mais pour qui mon amour a de la

valeur?

Oh oui toi qui sais qui je suis

Plus que quiconque

Toi qui m’aimes sans me fuir

On se raconte et se dit que l’on ne sera jamais rien l’un sans l’autre

Mais que de vivre n’a de sens sans même le regard de l’autre

Ta présence allège mes jours

Tu sais mon dernier souffle sera pour vous mes amours

Pour vous je me rattache a ce peu devenu mon tout

Me relâche lorsque je me sais près de vous

Cache ce vide empli de haine et de cris

De peine et tellement de rengaine qui me grise

Mon dernier souffle sur Terre

Se fera dans une paroi de pierre

Mais le cœur libre de ses rancœurs

Je vie et survie du premier au dernier souffle

Du premier au dernier souffle

Du premier au dernier souffle

Du premier au dernier souffle

Du premier au dernier souffle

Du premier au dernier souffle

Du premier au dernier souffle

Du premier au dernier souffle

Мій перший вдих на Землі був через очищену скляну стіну

Трубка в дихальній трубі

Далеко від солодкості запаху чи погляду

З самого початку я торкнувся серця відчаю

Моя молодість ховається в кутках кімнати

Я закотив очі на безмежний простір

Я був лише цією дитиною, яку звинувачують у сигналі лиха

Знаючи, що вдома я ніколи не знала, як знайти своє місце

Моя відмінність у ті моменти зробила мене самотнім

Між пристрастю до моїх братів, їхньою легкістю чи гарною зовнішністю

Але я був тим, кого вважали коханим

Той, який нам сподобався, приємний, але стриманий за столом

Крім того, що я просто тінь мого батька

Щодня я бігав задихаючись за мамою

Єдине дихання, яке має народитися, але оскільки цей недосконалий образ все ще відганяє мене

більше вас

З часом мої амбіції зменшуються

Я опиняюся в 13 банках з цією божевільною ідеєю зльоту

З вітром мої знайомі стають різноманітними

Між найбагатшими хлопцями, малими буржуа з широкими ідеями

Ця порожнеча в мені завжди присутня

Я прагнув заповнити цю прірву найболючішими поглядами

І незабаром залежно від життя, яке мені дано

Я приховував свій біль від життя, ніколи ні з ким не розмовляючи

Але я страждаю

Загублено в голові я страждаю

І я страждаю

Загублено в голові я страждаю

Друге дихання підштовхнуло мене стати художником

Нарешті існують завдяки музиці

І звідти скажу вам, що надихає мене цей світ

І стати тим, до чого прагне більшість людей

Тому з цього життя я хотів порушити норми

Ці заборони змусили мене не дотримуватися

І будь-якої миті відвернути погляд

Навіть якщо це означає кричати голосніше за інших, я поклявся бути присутнім

Але ви знаєте, що роки минають, а злоба залишається

І я не сподівався, що колись у мене виникла ідея жити своєю музикою

Але я живий лише через неонові вогні

Я вмираю, прожектор згас

Без тебе я просто ця дитина, яка тремтить від своїх недоліків

Перед цією мукою бути мною перед іншими

Я сприйняв цей запис як образ усіх моїх сумнівів

Але це життя вже не моє

Але це як людина без подиху

Це людина, яка задихалася

загубився в моїй голові

я страждаю

Це людина, яка задихалася

Мій останній подих буде для тебе

Ти моє життя, яка далека від світу та його поваги дозволила мені залишитися в живих

Так, ти покрила моє серце і його біль, але до кого моя любов

значення?

О так, ти, хто знаєш, хто я

Більше за всіх

Ти, що любиш мене, не втікаючи від мене

Ми говоримо один одному і говоримо один одному, що ми ніколи не будемо ніщо один без одного

Але це життя не має сенсу навіть без погляду іншого

Твоя присутність полегшує мої дні

Ти знаєш, що мій останній подих буде для тебе, мої кохані

Для вас я відношуся до цього малого, що стало для мене всім

Відпусти мене, коли я дізнаюся, що я поруч з тобою

Сховайте цю порожнечу, наповнену ненавистю і криками

Від болю і стільки рефрену, що п'янить мене

Мій останній подих на землі

Буде в кам'яній стіні

Але серце вільне від своєї злоби

Я живу і виживаю від першого до останнього подиху

Від першого до останнього подиху

Від першого до останнього подиху

Від першого до останнього подиху

Від першого до останнього подиху

Від першого до останнього подиху

Від першого до останнього подиху

Від першого до останнього подиху