Без тебя - Эсчевский

Сегодня грустный день, улыбаться не моё.

Ты меня предал, я был к этому не готов.

Ты до последнего со мной — так говорить не смей.

И если с ней, то я точно много, что съел.

Столько исписано, сброшено в урну.

Теперь не могу по-другому, по-другому трудно.

Я на полу, и мне хотелось лишь только уснуть.

Так провожал свою семнадцатую весну.

Потом, кидало так, что вроде всё начать с нуля.

Было не плохо, но было плохо тебя терять.

Когда не мог найти с тобою общих тем —

И всё, что я искал потом, всё было лишь в одной тебе!

Ты поменялся бы со мной местами.

Когда так плохо, твоя гордость куда-то стекает.

Из кучи общего, что между нами.

Я раскрутил твой паблик, чёрт, этими стихами.

И нас спасут в эти чудные ночи.

Лагают все вокруг — не все, но половина точно.

Огромный почерк в записной, но я готов меняться.

Мои ребята — титановый панцирь.

Прохладным ветром затянуться поры.

Я представляю самый светлый город —

Серых дворов, кривых заборов, футбольных коробок;

Битых голов, вечно поломанных, просто знакомых.

А если честно, то всё это зря;

и ты не верь им,

Ведь не только тебе шестерят.

А сколько лет, какая разница, я доверял.

А всё, что было до — это было, но без тебя.

Без тебя, без тебя —

Всё ненужным стало сразу без тебя.

Август, 2015.

Сьогодні сумний день, посміхатися не моє.

Ти мене зрадив, я був до цього не готовий.

Ти до останнього зі мною так говорити не смій.

І якщо з нею, то я точно багато, що з'їв.

Стільки списано, скинуто в урну.

Тепер не можу інакше, інакше важко.

Я на пів, і мені хотілося тільки заснути.

Так проводжав свою сімнадцяту весну.

Потім, кидало так, що начебто все почати з нуля.

Було непогано, але було погано тебе втрачати.

Коли не міг знайти з тобою спільних тем —

І все, що я шукав потім, все було лише в одній тобі!

Ти змінився би зі мною місцями.

Коли так погано, твоя гордість кудись стікає.

З купи спільного, що між нами.

Я розкрутив твій паблік, чорт, цими віршами.

І нас врятують у ці чудові ночі.

Лагають все навколо - не все, але половина точно.

Величезний почерк у записній, але готовий змінюватися.

Мої хлопці - титановий панцир.

Прохолодним вітром затягнутися пори.

Я представляю найсвітліше місто —

Сірих дворів, кривих огорож, футбольних коробок;

Битих голів, вічно поламаних, просто знайомих.

А якщо чесно, то все це дарма;

і ти не вір їм,

Адже не тільки тобі шестерять.

А скільки років, яка різниця, я довіряв.

А все, що було до — це було, але без тебе.

Без тебе, без тебе —

Все непотрібним стало одразу без тебе.

Серпень 2015 року.