Safehaven - Erra

Every memory recalled is an origin that we’ve altered

Broken promises to another man’s daughter

Endless walk down a dead road as our last breaths begin to falter

We lend our weight to the backs of our broken fathers

Featherweight boy in his arms, every night he weeps

Constantly drifting in and out of sleep

Palm against transparent skin, fingers tracing ribs

Reassurance that the heart was still beating

At the helm of death every day like clockwork

Restless nights with trembling hands against transparent skin

But they carry on because survival is not a dead end

Whether or not the world is withered away

We are each other’s world entirely

Whether or not the world is withered away

We are ever, we are evermore

Lost ghosts around every corner, on every charred sidewalk

Still trudging through the ash of an endless walk

With bodies cold and weightless, resilient of death in life

Resilient of death in death, they walk on

Dreaming of a safe haven at the end of the road

An unstable safety, the only kind we’ve ever known

Oh, we walk along, dreaming of a safe haven

Oh, we walk along at the end of the road

Our legs will never fail, we’ll carry on

And I swear to you

Whether or not the world is withered away

We are each other’s world entirely

Whether or not the world is withered away

We are ever, we are evermore

Oh, we walk along, dreaming of a safe haven

Oh, we walk along at the end of the road

Resilient of death because life is not a dead end

Whether or not the world is withered away

We are each other’s world entirely

Whether or not the world is withered away

We are ever, we are evermore

Survival is not a dead end

We are evermore

Because survival is not a dead end

We are ever, we are evermore

Кожен згаданий спогад — це походження, яке ми змінили

Порушені обіцянки дочці іншого чоловіка

Нескінченна прогулянка мертвою дорогою, коли наші останні подихи починають гальмувати

Ми надаємо свою вагу спинам наших розбитих батьків

Хлопчик у напівлегкій вазі на руках, щовечора він плаче

Постійно занурюється і виходить із сну

Долоня на прозорій шкірі, пальці обводять ребра

Заспокоєння, що серце ще б’ється

Щодня за кермом смерті, як годинник

Неспокійні ночі з тремтячими руками на прозорій шкірі

Але вони продовжують, тому що виживання не тупик

Незалежно від того, зникнув світ чи ні

Ми це світ один для одного

Незалежно від того, зникнув світ чи ні

Ми завжди, ми завжди

Загублені привиди за кожним рогом, на кожному обгорілому тротуарі

Все ще бредучи крізь попіл нескінченної прогулянки

З тілами холодними й невагомими, стійкими до смерті в житті

Стійкі до смерті в смерті, вони йдуть далі

Мрієте про безпечний притулок в кінці дороги

Нестабільна безпека, єдина, яку ми коли-небудь знали

О, ми їдемо, мріючи про безпечний притулок

О, ми йдемо в кінці дороги

Наші ноги ніколи не підведуть, ми підемо далі

І я присягаю вам

Незалежно від того, зникнув світ чи ні

Ми це світ один для одного

Незалежно від того, зникнув світ чи ні

Ми завжди, ми завжди

О, ми їдемо, мріючи про безпечний притулок

О, ми йдемо в кінці дороги

Стійкий до смерті, тому що життя не тупик

Незалежно від того, зникнув світ чи ні

Ми це світ один для одного

Незалежно від того, зникнув світ чи ні

Ми завжди, ми завжди

Виживання не тупик

Ми завжди

Тому що виживання не тупик

Ми завжди, ми завжди