Brahms: Schicksalslied, Op. 54 - Ernst Senff Chor, Berliner Philharmoniker, Claudio Abbado

Ihr wandelt droben im Licht

Auf weichem Boden, selige Genien!

Glänzende Götterlüfte

Rühren euch leicht

Wie die Finger der Künstlerin

Heilige Saiten

Schicksallos, wie der schlafende

Säugling, atmen die Himmlischen;

Keusch bewahrt

In bescheidener Knospe

Blühet ewig

Ihnen der Geist

Und die seligen Augen

Blicken in stiller

Ewiger Klarheit

Doch uns ist gegeben

Auf keiner Stätte zu ruhn;

Es schwinden, es fallen

Die leidenden Menschen

Blindlings von einer

Stunde zur andern

Wie Wasser von Klippe

Zu Klippe geworfen

Jahrlang ins Ungewisse hinab

Ти ходиш у світлі вгорі

На м’якій землі, блаженні генії!

Сяючі повітря богів

легко перемішати

Як пальці художника

священні струни

Недолю, як сплячий

Немовля, дихни небесним;

цнотливість збережена

У скромному зародку

Цвіте вічно

ти дух

І щасливі очі

дивитися мовчки

Вічна Ясність

Але нам дано

Ніде відпочити;

Згасає, падає

Люди, що страждають

Наосліп по одному

годину до іншого

Як вода зі скелі

Викинутий на скелю

Роки в невідомість