Caro Antonello - Ermal Meta

Caro Antonello

È una giornata di merda

Ma va tutto bene

In fondo respiro ancora

Oggi con la tristezza

Condivido la stanza

Ma c'è un letto solo

Porterò pazienza

Caro Antonello

Adesso dimmi una cosa

Perché una canzone spietata appare come una rosa

Quando è una ferita che scende profonda

Un fiore di cielo

Con radici di terra

Vedi Antonello tu apri bocca e colpisci

Ma queste mie parole sono lacrime di pesci

Di Roma Capoccia, di notti e di esami

Non è rimasto più niente

Ci hai fregati tutti

Ci hanno fatto male, male, male

Le tue canzoni d’amore

Ma almeno mentre si canta

Non si può mai morire

Caro Antonello

Ti sto ascoltando adesso

E anche se mi uccidi

Ti voglio bene lo stesso

Ti voglio bene lo stesso

Ti voglio bene lo stesso

Ti voglio bene lo stesso

Ti voglio bene lo stesso

Ti voglio bene lo stesso

Ti voglio bene lo stesso

Amico mio

Tu che solchi i mari

Hai visto più raggi di sole

Che onde e corsari

È buffo pensavo

A questa vita che è cara

Che per averne anche solo metà

La si paga intera

Hai visto il mio cuore

Il mio cuore di cane

Lo riconosci subito

Perché è quello che morde

Vedi Antonello

Lei manca pure adesso

E anche se mi uccideva

Io che l’amavo lo stesso

Io che l’amavo lo stesso

Io che l’amavo lo stesso

Io che l’amavo lo stesso

Io che l’amavo lo stesso

Io che l’amavo lo stesso

Che cosa faccio adesso?

Ma evviva la vita

Con il suo puzzo e sudore

E anche senza peccati

Lo stesso si muore

Ci hanno fatto male

Le tue canzoni d’amore

Ma almeno mentre si canta

Non si può mai morire

E quindi nanana

E quindi nanana

E quindi nanana

E quindi nanana

E quindi nanana

E quindi nanana

La musica è finita

Perché è finita la fantasia

C'è molta differenza

Fra il trucco e la magia

Gli occhi van lontano

Molto più degli aquiloni

La musica è finita

Ci restano solo le canzoni

E quindi nanana

E quindi nanana

E quindi nanana

E quindi nanana…

Шановний Антонелло

Це лайний день

Але все добре

В основному я все ще дихаю

Сьогодні з сумом

Я поділяю кімнату

Але ліжко лише одне

Я буду терпіти

Шановний Антонелло

А тепер скажіть мені щось

Бо нещадна пісня схожа на троянду

Коли це глибока рана

Небесна квітка

З земляним корінням

Бачиш Антонелло, ти відкриваєш рот і вдариш

Але ці мої слова — риб’ячі сльози

Про Рому Капоччу, про ночі й іспити

Немає нічого

Ти нас усіх обдурила

Вони нам боляче, боляче, боляче

Твої пісні про кохання

Але хоча б під час співу

Ви ніколи не можете померти

Шановний Антонелло

Я слухаю вас зараз

І навіть якщо ти мене вб’єш

я все одно тебе люблю

я все одно тебе люблю

я все одно тебе люблю

я все одно тебе люблю

я все одно тебе люблю

я все одно тебе люблю

я все одно тебе люблю

Мій друг

Ти, що пливеш морями

Ви бачили більше сонячних променів

Які хвилі та корсари

Смішно подумав я

До цього життя, яке дороге

Чим мати навіть половину

Ви оплачуєте його повністю

Ти бачив моє серце

Моє собаче серце

Ви впізнаєте це відразу

Бо це те, що кусає

Дивіться Антонелло

Її навіть зараз немає

І навіть якщо це мене вбило

Я, який все одно її любив

Я, який все одно її любив

Я, який все одно її любив

Я, який все одно її любив

Я, який все одно її любив

Я, який все одно її любив

Що мені тепер робити?

Але хай живе твоє життя

Зі своїм смородом і потом

І теж без гріхів

Помирає той самий

Вони завдали нам болю

Твої пісні про кохання

Але хоча б під час співу

Ви ніколи не можете померти

І тому нанана

І тому нанана

І тому нанана

І тому нанана

І тому нанана

І тому нанана

Музика закінчилася

Тому що фантазія закінчилася

Існує велика різниця

Між макіяжем і магією

Очі йдуть далеко

Набагато більше, ніж повітряні змії

Музика закінчилася

Нам залишилися тільки пісні

І тому нанана

І тому нанана

І тому нанана

І так Нанана...