Finnish Medley - Ensiferum

Jo Karjalan kunnailla lehtii puu,

jo Karjalan koivikot tuuhettuu.

Käki kukkuu siellä ja kevät on,

vie sinne mun kaihoni pohjaton.

Ma tunnen vaaras' ja vuoristovyös'

ja kaskies' sauhut ja uinuvat yös'

ja synkkäin metsies' aarniopuut

ja siintävät salmes' ja vuonojen suut.

Siell' usein matkani määrätöin

läpi metsien kulki ja näreikköin,

Minä seisoin vaaroilla paljain päin,

missä Karjalan kauniin eessäin näin.

Terve, metsä, terve, vuori,

terve, metsän ruhtinas!

Täs on poikas uljas, nuori;

esiin käy hän, voimaa täys,

kuin tuima tunturin tuuli.

Metsän poika tahdon olla,

sankar jylhän kuusiston,

Tapiolan vainiolla

karhun kanssa painii lyön

ja maailma Unholaan jääköön.

Ihana on täällä rauha,

urhea on taistelo:

myrsky käy ja metsä pauhaa,

tulta iskee pitkäinen

ja kuusi ryskyen kaatuu.

The tree is blooming on the fields of Karelia

The Karelian birches are getting thicker

Your cockoo is cockooing and it is spring

Take my endless yearning there.

I feel your danger and your' mountain range.

and the smoke of your burnt land and your sleeping nights

and the primeval trees of your forest

and your looming inlets and the mounths of the fjords.

My journey is oft there without a goal

through forests went, bushes

I stood with a bare head on the hills

where I saw the beautiful Karelia ahead of me

Hello, forest, hello, mountain

Hello, the prince of the forest

Here is a noble boy, young

He comes forward, full of power

as the severe wind of the field

I want to be a son of the forest

hero of the gloomy spruce copse

on the fields of Tapiola

I wrestle with the bear

And the world shall be forgotten

The peace is here wonderful

Brave is the fighting

Storm is coming and forest thunders

The fire strikes long

and a spruce falls down loudly

Вже в муніципалітетах Карелії є дерево,

вже берези Карелії загущені.

Там зозуля цвіте і весна,

забирає тугу мою туди бездонною.

Я відчуваю небезпеку «і гірського поясу»

і каски "квакають і сплять вночі"

і первісні дерева найтемніших лісів

і гирла його, і гирла фіордів.

Я часто ходжу туди по дорозі

через ліс і через ліс,

Я стояв голий,

де в прекрасному фронті Карелії я бачив.

Здоровий, ліс, здоровий, гора,

Вітай, князь лісу!

Це хоробрий хлопець, молодий;

він з'являється, повний сили,

як вітер обмотки впав.

Я хочу бути сином лісу,

Герой суворого Куусістона,

Про переслідування Тапіоли

з ведмедем, що бореться з ударом

і нехай світ забудеться.

Тут чудовий спокій,

хоробрий це бій:

наближається буря і шумить ліс,

вогонь палає довго

і шість стуків падає.

На полях Карелії цвіте дерево

Карельські берези стають густішими

Кукушка кукує, а це весна

Візьміть туди мою нескінченну тугу.

Я відчуваю твою небезпеку і твій «гірський хребет».

і дим твоєї спаленої землі та твоїх сплячих ночей

і первісні дерева твого лісу

і твої Нависні затоки та гори фіордів.

Моя подорож туди часто проходить без мети

через Ліси йшли, кущі

Я стояв з голою головою на пагорбах

де я побачив попереду прекрасну Карелію

Здрастуй, ліс, здрастуй, горо

Привіт, князь лісу

Ось благородний хлопець, молодий

Він виходить вперед, сповнений сили

як лютий вітер польовий

Я хочу бути сином лісу

Герой Похмурого ялинового лісу

на полях Тапіола

Я борюся з ведмедем

І світ буде забутий

Спокій тут чудовий

Хоробрий це бій

Наближається буря і гримить ліс

Вогонь б’є довго

і ялина голосно падає